Едуард (герцог Ангальтський)

Едуард (нім. Eduard), повне ім'я Едуард Георг Вільгельм Максиміліан Ангальтський (нім. Eduard Georg Wilhelm Maximilian von Anhalt), ( 18 квітня 1861 — 13 вересня 1918) — четвертий правитель об'єднаного Ангальтського герцогства у квітні—вересні 1918 року, син герцога Ангальту Фрідріха I та принцеси Саксен-альтенбурзької Антуанетти. Походив з династії Асканіїв. Правив після старшого брата Фрідріха II.

Едуард
нім. Eduard
Едуард Світлина принца Едуарда, 1883
4-й герцог Ангальту
Початок правління:	21 квітня 1918
Кінець правління:	13 вересня 1918
Попередник:	Фрідріх II
Наступник:	Йоахім Ернст
Дата народження:	18 квітня 1861(1861-04-18)
Місце народження:	Дессау
Країна:	Герцогство Ангальт-Дессау-Кьотен
Дата смерті:	13 вересня 1918(1918-09-13) (57 років)
Місце смерті:	Берхтесгаден, Баварське королівство, Німецька імперія
Поховання	Ziebigkd
Дружина:	Луїза Шарлотта Саксен-Альтенбурзька
Діти:	Фредеріка Маргарита, Леопольд Фрідріх, Марія Августа, Йоакім Ернст, Ойген, Вольфганг
Династія:	Асканії
Батько:	Фрідріх I
Мати:	Антуанетта Саксен-Альтенбурзька
Нагороди:
Едуард у Вікісховищі

Біографія

Едуард народився 18 квітня 1861 року в Дессау. Був четвертою дитиною та третім сином в родині спадкоємного принца Ангальт-Дессау-Кетена Фрідріха та його дружини Антуанетти Саксен-Альтенбурзької. Мав старших брата Леопольда та Фрідріха й сестру Єлизавету. Згодом сімейство поповнилося молодшими дітьми: Арібертом та Александрою. Країною в цей час правив їхній дід Леопольд IV, який у 1863 році об'єднав під своєю владою всі ангальські землі в єдину державу.

Мешкала родина у Палаці спадкоємного принца в Дессау. Літні місяці проводили у палаці Верліц. У 1871 році батько став правителем Ангальту, і за три роки сімейство перебралося до палацу Дессау.^[1]

У віці 34 років Едуард узяв шлюб із 21-річною принцесою Саксен-Альтенбургу Луїзою Шарлоттою, яка доводилася йому троюрідною сестрою. Весілля відбулося 6 лютого 1895 у Альтенбурзі.^[2] У подружжя народилося шестеро дітей.

У 1904 році, після смерті батька, став спадкоємним принцом Ангальту, оскільки у Фрідріха не було дітей.

У січні 1918 року дружина із ним розлучилася і від'їхала до батьківщини. У тому ж році Едуард став правителем герцогства Ангальт. Його царювання було нетривалим і тривало лише п'ять місяців. 13 вересня 1918 у Берхтесгадені він пішов з життя. Трон успадкував його 17-річний син, який правив під регентством дядька Аріберта Ангальтського.

Едуард був похований в мавзолеї Дессау,^[3] у 1958 році його перепоховали на цвинтарі Цибік.^[4]

Родина

Світлина Луїзи Шарлотти

Дружина — Луїза Шарлотта, принцеса Саксен-Альтенбурзька

Діти:

• Фредеріка Маргарита (11 червня—18 листопада 1896) — прожила 5 місяців;
• Леопольд Фрідріх (1897—1898) — прожив півтора року;
• Марія Августа (1898—1983) — була двічі одружена, мала двох синів;
• Йоахім Ернст (1901—1947) — останній герцог Ангальта у вересні—листопаді 1918 років, був двічі одруженим, мав п'ятеро дітей від другого шлюбу;
• Ойген (1903—1980) — був одружений з Анастасією Юнгмайєр, мав єдину доньку;
• Вольфганг (1912—1936) — одруженим не був, дітей не мав.

Нагороди

• Великий магістр ордену Альбрехта Ведмедя (Ангальтське герцогство);
• Великий хрест ордену Вендської корони (19 липня 1882).

Генеалогія