Александр Стамболійський

Алекса́ндр Стоіме́нов Стамболі́йський (болг. Александър Стоименов Стамболийски; 1 березня 1879 — 14 червня 1923) — прем'єр-міністр Болгарії у 1919–1923 роках. Представляв Болгарський землеробський народний союз, однак проводив настільки радикальні реформи, що переманив на свій бік багатьох комуністів.

Александр Стамболійський Александър Стамболийски
Александр Стамболійський
Прапор 30-й Голова Ради міністрів Болгарії
6 жовтня 1919 — 9 червня 1923 року
Монарх:	Борис III
Попередник:	Теодор Теодоров
Наступник:	Александр Цанков
Народження:	13 березня 1879(1879-03-13) Славовіца, Східна Румелія, Османська імперія
Смерть:	14 червня 1923(1923-06-14) (44 роки) Славовіца, Пазарджицька область, Болгарське царство
Причина смерті:	обезголовлення
Країна:	Болгарія
Освіта:	Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана
Партія:	БЗНС
Шлюб:	Milena Daskalovad
Діти:	Asen Stamboliyskid і Nadezhda Stamboliyskad
Автограф:
Медіафайли у Вікісховищі

Коротка біографія

Під час Першої світової війни виступав проти союзу Болгарії з центральними державами, за що був засуджений до довічного ув'язнення, звільнений після поразки Болгарії у війні. Як прем'єр, послідовно виконував вимоги держав-переможниць Антанти, чим викликав серйозне невдоволення офіцерів. Був прибічником федерації південних слов'янських народів, вважав себе самого югославом^[1].

Александр Стамболійський у Парижі (1921 рік).

За часів перевороту під проводом Александра Цанкова 9 червня 1923 року Стамболійського було усунуто від влади. Його заманили, ніби для перемовин, на зустріч із царем Борисом III, де його схопили, піддали тортурам і вбили.

Пам'ять

1974 року Народна Республіка Болгарія випустила пам'ятну монету номіналом 5 левів із портретом Александра Стамболійського. Монета присвячена 50-річчю з дня його смерті. Вага 20,5 г, срібло 900 проби.

На його честь названо місто Стамболійський у Хасковській області.