Алексієвець Микола Миронович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Алексієвець.

Микола Миронович Алексіє́вець (нар. 10 лютого 1941, м. Дубровиця Рівненської області) — український учений-історик, педагог, доктор історичних наук (1987), професор (1989). Заслужений працівник освіти України (2000). Член ВУСК (2001). Чоловік Марії Алексієвець, батько Лесі Алексієвець.

Алексієвець Микола Миронович
Народився	10 лютого 1941(1941-02-10) (84 роки)  Дубровиця, Ровенська область, Українська РСР, СРСР
Країна	Україна
Діяльність	історик
Alma mater	Історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Заклад	Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка
Науковий ступінь	доктор історичних наук
У шлюбі з	Марія Олександрівна
Діти	Леся
Нагороди	Заслужений працівник освіти України Орден «За заслуги» ІІ ступеня [1] Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Життєпис

Закінчив історичний факультет Київського університету (1968). Працював старшим викладачем, доцентом Тернопільського фінансово-економічного інституту (нині — ЗУНУ; 1971—1977). Від 1977 — в Тернопільському педагогічному інституті (нині ТНПУ): 1977—1993]] — завідувач кафедри, проректор з навчальної роботи. Від 1993 — завідувач кафедри нової і новітньої історії та методики викладання історії, декан історичного факультету (1994—2006).

Доробок

Автор майже 340 наукових і науково-методичних праць з проблем вітчизняної та всесвітньої історії, в тому числі:

• монографія «Курсом развитого социлизма: Деятельность СЕПГ по строительству социалистического общества в ГДР (1949—1989)» (К., 1987);
• монографій «Победа, изменившая мир» (К., 1990);
• «Діяльність „Просвіти“ у національно-культурному відродженні Східної Галичини 1868—1914» (Т., 1999; співавт.) та інші.

Член редакційної колегії 3-томного енциклопедичного видання «Тернопільщина. Історія міст і сіл».

Державні нагороди

• Орден «За заслуги» III ступеня (24 серпня 2012) — за значний особистий внесок у соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові здобутки, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 21-ї річниці незалежності України^[2]