Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Рівненська область
адміністративно-теріторіальна одиниця першого рівня на заході України З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Рі́вненська о́бласть (Рі́вненщина) — область у північно-західній частині України. Площа області становить 20,1 тис. км² (3,3 % площі території України). Населення 1 201 463 тис. осіб (з 24.02.2022). Центр області — місто Рівне. Утворена 27 листопада 1939 року[1].
Remove ads
Адміністративно-територіальний устрій
Узагальнити
Перспектива
Райони
Рівненська область складається з 4 районів.
Громади
Рівненська область налічує 64 територіальні громади: 11 міських, 13 селищних та 40 сільських.
Умовні позначення:
- міські громади
- селищні громади
- сільські громади
Remove ads
Адміністративно-територіальний устрій (до 2020 року)
Узагальнити
Перспектива
Райони та міста обласного значення
До 2020 року у області було 16 районів та 4 міста обласного значення.
Remove ads
Міста та Селища
Узагальнити
Перспектива
Міста
У Рівненській області налічується 11 міст.
Селища
У Рівненській області налічується 16 селищ.
Географія
Узагальнити
Перспектива
Географічне розташування 
Рівненська область розташована в північно-західній частині України й займає територію 20047 км². Територія області розташована між 50°01' та 51°58' північної широти й між 25°01' та 27°38' східної довготи. Протяжність області з півночі на південь 215 км, а із заходу на схід — 186 км.
Найпівнічніший населений пункт - Гориничі
Найпівденніший населений пункт - Новоукраїнське
Найзахідніший населений пункт - Митниця
Найсхідніший населений пункт - Будки-Кам'янські
Сусідні області 
Рельєф 
- < 200m
- 200-250m
- 250-300m
- 300m >
За висотою своєї поверхні область поділяється на північну частину, яка розташована в межах Поліської низовини, у тому числі Клесівської рівнини, (переважні висоти 140—180 м, мінімальна висота 134 м у долині річки Горинь), та південну частину, яка розташована на Волинській височині (переважні висоти 200—300 м). Найвищими її ділянками, що піднімаються понад 300 м, є Повчанська височина (до 361 м), Мізоцький кряж (до 342 м), а також Рівненське плато і Гощанське плато. На крайньому півдні в межі області заходять схили Подільської височини, зокрема Вороняки, де поблизу села Дружба розташована найвища точка Рівненщини — 372 м[7].
Водойми 
Всього в області налічується 171 річка завдовжки понад 10 км. Усі вони належать до басейну Дніпра. Головною водною артерією є річка Горинь (довжина в межах області 386 км) зі своєю найбільшою притокою Случчю. З інших значних річок на Рівненщині протікають Стир, Льва, Ствига, на крайньому північному заході — Прип'ять.
В області понад 500 озер різного походження (карстові, заплавні та інші). Загальна площа озер складає понад 260 км². Серед них — Нобель, Біле, Острівське Велике Почаївське. Збудовано 31 водосховище (найбільші — Хрінницьке, Млинівське) та понад 300 ставків.
Ліси 
Ліси Рівненської області займають значну частину території регіону та мають важливе господарське, природоохоронне й рекреаційне значення. Лісистість області становить близько 42 % (8,41 тис. км² з 20,05 тис. км² загальної площі) [8] .
Переважаючими лісоутворюючими породами є сосна звичайна, вільха чорна, дуб звичайний, а також береза, ялина та граб. Значні площі займають соснові та сосново-дубові ліси на піщаних ґрунтах Полісся.
У лісах області поширені численні види флори й фауни, зокрема рідкісні та занесені до Червоної книги України: журавлина дрібноплода, росичка круглолиста, чорний лелека, рись євразійська.
На території Рівненщини створено низку природоохоронних територій, де ліси мають особливий статус: Рівненський природний заповідник, національні природні парки «Дермансько-Острозький» та «Прип’ять–Стохід» (частково в межах області), а також понад сотня заказників та пам’яток природи.
Лісове господарство здійснюють державні та комунальні лісогосподарські підприємства, обласне управління лісового та мисливського господарства. Основними напрямами використання є заготівля деревини, побічне користування (збір ягід, грибів, лікарських рослин), а також рекреація.
Корисні копалини 
- Львівський прогин
- Волино-Подільська плита
- Український щит
Рівненська область багата на понад 600 родовищ корисних копалин різного типу, серед яких як будівельні та промислові ресурси, так і дорогоцінні та стратегічні. У регіоні розвідано значні запаси торфу, сапропелю, базальтів, туфів, каолінів, глин і скляних пісків, які використовуються у будівництві, промисловості та сільському господарстві. Область є єдиним в Україні джерелом видобутку базальту і одним із основних центрів видобутку бурштину.
Серед інших корисних копалин Рівненщини — граніт, мідь, графіт і золото, запаси яких потребують подальшого вивчення. Також у регіоні широко використовуються підземні прісні та мінеральні води, що мають значну промислову цінність. Рівненщина має важливе значення для економіки України завдяки різноманітності та потенціалу своїх надр.
Ґрунти 
- Дерново-підзолисті ґрунти.
- Опідзолені ґрунти.
- Чорноземи.
- Лучно-чорноземні ґрунти.
- Лучні ґрунти.
- Болотні ґрунти.
- Дернові ґрунти.
Територія Рівненської області характеризується різноманіттям ґрунтового покриву, що зумовлено відмінностями у рельєфі, кліматі, рослинності та геологічній будові. Найбільш поширеними є дерново-підзолисті ґрунти, чорноземи та лучно-болотні ґрунти.
У північній поліській частині області переважають дерново-підзолисті піщані та супіщані ґрунти, які відзначаються низькою природною родючістю, підвищеною кислотністю і потребують вапнування та внесення органічних і мінеральних добрив. Тут також поширені болотні та торфово-болотні ґрунти, що сформувалися у пониженнях рельєфу та заплавах річок.
У центральних районах області трапляються сірі лісові ґрунти, а також дерново-карбонатні ґрунти, що приурочені до лесових та карбонатних відкладів.
У південній, лісостеповій частині, найціннішими є чорноземи опідзолені та типові, що мають високий рівень природної родючості та широко використовуються в сільському господарстві.
Загалом ґрунтовий покрив Рівненщини є мозаїчним: від бідних на поживні речовини піщаних ґрунтів Полісся до родючих чорноземів півдня області[10].
Remove ads
Історія
Узагальнити
Перспектива
Передісторія
Територія нинішньої Рівненської області була заселена ще з доби пізнього палеоліту, тобто приблизно 40-10 тисяч років тому. Про це свідчать численні археологічні знахідки. На теренах області виявлено близько 100 залишків стародавніх поселень та могильників.
У VI-VII століттях край населяло плем'я дулібів-волинян. Наприкінці Х століття Волинь, у тому числі й Рівненщина, входила до Володимирського князівства. Визначну роль в історії краю відіграли Дорогобуж і Пересопниця, які в XI-XII століттях були центрами удільних князівств. До 1283 року належить перша письмова згадка про місто Рівне, коли тут відбулася битва польських та литовських військ. Після 1340 року територія нинішньої Рівненської області відійшла до складу Великого князівства Литовського.
У 1506 році маршалком Волинської землі був Федор (Федько) Янушкевич, а з 1507 р. Острозький Костянтин Іванович. 1576 року в Острозі князь Костянтин-Василь Острозький, син Костянтина Івановича, заснував слов'яно-греко-латинську Академію — перший в Україні і в Східній Європі вищий навчальний заклад. До 1629 року належить перший відомий перепис населення Волинського воєводства. Найбільшими містами на той час були Острог, Корець, Степань, Рівне, Дубно. У середині XVII століття територія Рівненської області була охоплена визвольною війною під проводом гетьмана Богдана Хмельницького. У 1793 році, після підписання російсько-пруського договору, частина території Рівненщини увійшла до складу Росії.
На початку квітня 1919 року у Рівному перебував уряд Української Народної Республіки. За Ризьким мирним договором 1921 року територія Рівненщини відійшла до складу Волинського воєводства Польщі.
Сучасна історія
Після приєднання Заходу України до УРСР Указом Президії Верховної Ради УРСР від 27 листопада 1939 року було утворено Рівненську область. У роки Другої світової війни під час нацистської окупації місто Рівне було центром райхскомісаріату «Україна». На теренах краю в роки гітлерівської окупації активно діяли українські патріоти, що об'єдналися в Українську Повстанську Армію. 2 лютого 1944 року — повторна окупація Рівного радянськими військами.
Remove ads
Економіка
Узагальнити
Перспектива
Рівненська область — інвестиційно привабливий регіон, низка мультинаціональних компаній вже працюють в області:
- Verallia (
Франція, виробництво скловиробів). - Raiffeisen Group (
Австрія, хімічна промисловість). - Dyskotek (
Німеччина, будівельні матеріали). - Морган Феніче ( Франція,
Велика Британія, виробництво м'яких меблів). - Metro (
США, Німеччина, оптова торгівля). - Sorbes (
Швейцарія, виробництво дерев'яних плит і ДСП). - ODEK (
Нідерланди, виробництво фанерної продукції). - BeVur (
Білорусь, пошиття одягу). - Bag ( Німеччина, видобування щебеню).
- Lafarge ( Франція, будівельні матеріали).
- LichtnerBeton ( Німеччина, будівельні матеріали).
- Fapomed (
Португалія, медичне обладнання)[11].
В економіці області переважають галузі електроенергетики, хімічної, легкої, лісової, деревообробної, харчової промисловості, виробництва будматеріалів, металообробки, машинобудування.
В області діє 225 промислових підприємств. На Рівненщині працює понад 680 сільськогосподарських підприємств різних форм господарювання. Торговельна галузь області — це понад 3500 крамниць. Підприємства області торгують з 44 країнами світу.
Агенція «ІнвестІнРівне»[11] на замовлення Рівненської облдержадміністрації[12] підготувала промоційне відео про інвестиційни потенціал Рівненської області.
За 2021 рік в області забезпечено приріст обсягів промислового виробництва на 6,7 відсотків.
Зокрема, забезпечено ріст обсягів виробництва промислової продукції на підприємствах деревообробної промисловості — на 16,8 відс., хімічної промисловості — на 11,7 відс., із виробництва будматеріалів та скловиробів — на 7,8 відс., постачання електроенергії, газу — на 7,3 відс., добувної промисловості і розроблення кар'єрів — на 6,1 відс., текстильного виробництва — на 3,5 відс.
Обсяг реалізованої промислової продукції за січень — листопад 2021 року склав 52,1 млрд грн., що на 27,5 відс. більше рівня відповідного періоду 2020 року.
У 2021 році в усіх категоріях господарств вироблено валової продукції сільського господарства на суму 17,7 млрд грн., у тому числі у аграрних підприємствах — 8,7 млрд грн., що відповідно на 2,3 відс. та 5,7 відс. більше, ніж за 2020 рік.
За січень — листопад 2021 року оборот зовнішньої торгівлі товарами становив майже 1,2 млрд дол. США і збільшився проти відповідного періоду 2020 року на 51,4 відс. При цьому, експорт товарів зріс на 50,8 відс., імпорт — на 52,3 відс.
Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі становило 122,4 млн дол. США, коефіцієнт покриття експортом імпорту — 1,24.
Зовнішньоторговельні операції проводилися з партнерами 119 країн світу[13].
Remove ads
Транспорт
Автомобільний 
Рівненська область, яка розташовується у північно-західній частині України, вирізняється вдалим географічним розташуванням на перетині міжнародних транспортних магістралей (E373, E40, E85). Знаходиться близько до кордону з Європейським Союзом (100 км) та столиці України Києва (250 км).
Залізничний 
У Рівненській області знаходиться 3 вузлові станції: Рівне, Здолбунів і Сарни. Вони обслуговують численні залізничні магістралі, що перетинають територію області. Експлуатаційна довжина залізничних колій у межах Рівненської області становить 605,8 км, з них електрифіковані 170 кілометрів (28,1 відсотка загальної довжини).
Повітряний 
У Рівненській області знаходиться 1 аеропорт: Рівне. Він має статус міжнародного, може приймати літаки всіх типів, входить до переліку пунктів пропуску на митному кордоні підакцизних товарів[14].
Remove ads
Демографія
Узагальнити
Перспектива
На 1 лютого 2013 року чисельність населення Рівненської області — 1 157 117 осіб, в тому числі них 553 177 (47,8 %) міського та 603 940 тис. (52,2 %) сільського.
Для населення Рівненської області характерні значні міжрайонні відмінності у народжуваності та смертності. Найвищі показники народжуваності характерні для північних поліських районів — Рокитнівського — 22,3 на 1000 осіб у 2009 р. (середньоукраїнський показник — 11,3), Володимирецького — 21,6, Березнівського — 20,7, Сарненського — 19,0 та інших. Для цих же районів характерна і найнижча смертність — 12,0 у Сарненському районі (середньоукраїнський показник 15,3), Рокитнівському районі — 12,4, Березнівському — 13,4. Народжуваність у південних районах є меншою — від 8,9 у місті Острог та 11,5 у Демидівському районі до 15,2 у Корецькому. Загалом для всіх південних районів області, крім Рівненського та міст Рівне й Дубно, характерна депопуляція. Найбільше скорочується населення Демидівського району — 7,0 на 1000 осіб. Рівненська область є однією з трьох єдиних адміністративних одиниць України, де населення збільшується.
У 2007—2008 роках середня очікувана тривалість життя становила 68,9 року (чоловіки — 62,97, жінки — 75,36).
Трудові ресурси області становлять 54 % загальної кількості населення.
Національний склад населення Рівненської області станом на 2001 рік[15]:
Найбільші населені пункти
Remove ads
Релігія
Узагальнити
Перспектива
Станом на 1 січня 2022 року в області зареєстровано 1648 релігійних організацій. 64% громад належать до православних церков.
Українська православна церква (УПЦ) в єдності з московським патріархатом представлена двома єпархіями — Рівненською та Сарненською, які об’єднують 593 громади, 14 монастирів і два духовно-пастирські училища. Православна церква України представлена Рівненсько-Острозькою та Рівненсько-Волинською єпархіями, які об’єднують 436 громад, 6 монастирів і одну семінарію.
Українська греко-католицька церква (УГКЦ) має у містах області 12 громад, які входять до Луцького екзархату. Римо-католицька церква (РКЦ) представлена в області Рівненським деканатом Луцької дієцезії з 15 громадами та двома монастирями.
До протестантських течій християнства належать 9% релігійних організацій області. Серед них найбільшою конфесією є Українська Церква Християн Віри Євангельської — 289 громад. Всеукраїнський союз церков євангельських християн-баптистів нараховує 121 громаду. Адвентисти сьомого дня (АСД) у області мають 24 громади. Харизматичних релігійних організацій є 14, це зокрема Церква Повного Євангелія (4 громади) та інші.
Також діють 22 громади свідків Єгови, громада мормонів, громада крішнаїтів, об'єднання хасидів (4 громади), мусульманська громада, дві релігійні організації язичницького спрямування[18].
Злочинність
Рівень злочинності за 2012 рік на 1 тис. населення складає 4,8 злочинів, з них 1,5 тяжких та особливо тяжких[19].
Культура
Узагальнити
Перспектива
На території Рівненської області розташовано: 1088 пам'яток археології (з них — 20 національного значення), 1761 пам'ятка історії, 352 пам'ятки архітектури та містобудування (з них — 109 національного значення), 84 пам'ятки монументального мистецтва. До Списку історичних населених місць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. за № 878, включено 13 населених пунктів Рівненської області: Березне, Володимирець, Гоща, Дубно, Дубровиця, Клевань, Корець, Мізоч, Млинів, Острог, Радивилів, Рівне, Степань[20].
Сім чудес Рівненщини
- Вузькоколійна залізниця Антонівка Зарічне (Володимирецький, Зарічненський райони).
- Тараканівський форт (Дубенський район).
- Історико-культурний комплекс м. Острога.
- Заповідник Поле Берестецької битви (с. Пляшева Радивилівського району).
- Свято-Троїцький жіночий монастир (м. Корець).
- Замок князів Любомирських (м. Дубно).
Пам'ятки
Галерея
Фосфатні гори
Здолбунівський кар'єр
.jpg)
Remove ads
Див. також
Примітки
Література
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads