Аллах-Юнь

Алла́х-Юнь (якут. Ааллаах Үүн) — річка в Російській Федерації, у Республіці Саха та Хабаровському краї, права притока Алдана. Довжина — 586 км, площа басейну — 24 200 км².

Аллах-Юнь
60°36′31″ пн. ш. 134°57′22″ сх. д.
Витік
• координати	61°50′25″ пн. ш. 139°58′1″ сх. д.
Гирло	Алдан
• координати	60°36′31″ пн. ш. 134°57′22″ сх. д.
Басейн	Алдан→Лена→Море Лаптєвих→Північний Льодовитий океан
Країни:	Росія
Прирічкові країни:	Росія
Регіон	Саха
Довжина	586 км
Площа басейну:	24 200 км²
Середньорічний стік	169 м³/сек
Притоки:	Анча (ліва) і Сахара (права)
Медіафайли у Вікісховищі

Географія

Аллах-Юнь бере початок з озера Амнариндя в передгір'ях хребта Сунтар-Хаята^[1]. Річка перетинає хребти Сетте-Дабан і Улахан-Бом. Більшою частиною протікає по північно-західній околиці Юдомо-Майського нагір'я, в глибокій і вузькій долині; у пониззі виходить на рівнину, де набуває спокійного характеру.

Гідрографія

Живлення Аллах-Юнь — снігове та дощове. Майже по усій протяжності Аллах-Юнь тече серед гір з абсолютними висотами 1000-1700 м. Багато вершин зайняті кам'янистою тундрою, яку змінює кедровий стланик. Весняний підйом води до 3—5 м. Судноплавна у період високої воду. Тривалість льодоставу близько 200 днів. Середньорічна витрата 169 м³/сек.

Головні притоки: Анча (176 км), Бам (75 км) (ліва) та Сахара (148 км), Ірчах (64 км) (права). У високу воду судноплавна. У басейні річки 890 озер загальною площею 54,1 км²; золотоносні розсипи.

У 1963 році на річці були проведені дослідні роботи, за результатами яких були побудовані гідроелектростанції — Мінорська (58 тис. КВт.годин), Уллаханська (77 тис. КВт.годин) та Нижньо-Аллах-Юньська (78 тис. КВт.годин).

Назва

Назва річки тюркська: ала — строкатий, різнокольоровий (лах суфікс); ян — сторона, бік.

Склад та якість води

Середня каламутність води змінюється від 25 до 60 г/м³. Мінералізація води в період підвищеного стоку менше 50 мг/л. За хімічним складом вода належить до гідрокарбонатного класу кальцієвої групи. У річковій воді підвищений вміст сульфатів. У середній та нижній течії в воді може бути підвищений вміст міді та цинку, іноді ртуті. За якістю вода відноситься до стабільно забрудненої. Якість води стає гірше нижче скидів стічних вод гірничодобувних підприємств.

Джерела

• Коротка географічна енциклопедія, Том 1 / Гл.ред. Григор'єв А.А. М.: Радянська енциклопедія — 1960 с.564 (рос.)