Алмазівці

«Алмазівці»  (Запорізький кінно-гірський гарматний дивізіон, Кінно-гірський дивізіон) — військове з'єднання артилерії армії УНР та Української держави часів Української революції 1917—1921 років полковника О.Д. Алмазова

Запорізький кінно-гірський гарматний дивізіон
На службі	1917—1923
Країна	УНР
Належність	Армія УНР
Вид	сухопутні війська
Тип	артилерія
Чисельність	артилерійський дивізіон
Війни/битви	Українська революція 1917—1921 Радянсько-українська війна Перший зимовий похід Польсько-радянська війна
Розпущено	1923
Командування
Визначні командувачі	Олекса Алмазів

Історія

1917 — полковник Олекса Алмазов організував у Києві Гарматний дивізіон двобатарейного складу (згодом — у складі Запорізької дивізії), який в січні 1918 року вів бої проти більшовицьких військ на підступах до Києва.

15 березня 1918 року дивізіон було реорганізовано в Запорозький кінно-гірський гарматний дивізіон Окремої Запорозької дивізії військ Української Центральної Ради. Протягом усієї своєї історії дивізіон очолював Олекса Дмитрович Алмазів (цей дивізіон у Дієвій Армії УНР називався Алмазівським).^[1]

На початку квітня 1918 року дивізіон увійшов до складу Кримської групи Армії УНР, яка виконувала завдання по зайняттю Кримського півострова раніше за німецькі частини і взяття під свою команду кораблів в м. Севастополі.

Дивізіон у складі Запорозького корпусу:

• у червні–листопаді 1918 року охороняв північно-східні кордони України;
• у лютому–березні 1919 року вів кровопролитні бої проти більшовицьких військ в районі міст Вінниці, Проскурова, Житомира;
• у серпні 1919 року брав участь у наступі Дієвої Армії УНР і Галицької армії на м. Київ;
• у вересні-листопаді 1919 року вів важкі бої проти Добровольчої армії генерала А. І. Денікіна та більшовицьких військ;
• у грудні 1919 — травні 1920 років брав участь у Першому зимовому поході Дієвої Армії УНР.

Наприкінці 1919 — на початку 1920 років дивізіон тимчасово входив до складу 3-ї Залізної стрілецької дивізії Дієвої Армії УНР. У травні 1920 року дивізіон увійшов до складу 1-ї Запорізької дивізії, яка була сформована після завершення Першого зимового походу. Дивізіон мав тоді 50 шабель, 5 гірських гармат і 6 важких кулеметів.

Кожна військова частина Запорозького корпусу Дієвої Армії УНР мала власні традиції. Особливо виділялися такі формації, як кінний полк Чорних запорожців (чорношличники) полковника Петра Дяченка та кінно-гірський артилерійський дивізіон Олекси Алмазова.

У липні-вересні 1920 року Запорозька дивізія воювала з більшовицькими військами на Тернопільщині. 21 листопада 1920 року дивізіон у районні Підволочиська після тяжких боїв з більшовицькими частинами дивізіон відступив за р. Збруч. На території Польщі бійців Запорозької дивізії було роззброєно та інтерновано у табори.

У листопаді 1921 року частина бійців дивізії взяла участь у Другому зимовому поході (Листопадовому рейді) Юрка Тютюнника.

Під час Великодніх свят у 1923 році у м. Лобзові (передмістя м. Кракова) відбувся урочистий парад Кінно-гірського дивізіону генерала О.Алмазова.

Див. також

• Окремий кінно-гірський артилерійський дивізіон