Альошина-Александрова Тамара Григорівна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Альошина.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Александрова.

Тамара Григорівна Альо́шина-Алекса́ндрова (19 червня 1928, Харків — 24 грудня 1996, Кишинів) — молдавська радянська оперна співачка (мецо-сопрано).

Альошина-Александрова Тамара Григорівна
Зображення
Основна інформація
Дата народження	19 червня 1928(1928-06-19)[1]
Місце народження	Харків, Українська СРР, СРСР[1]
Дата смерті	24 грудня 1996(1996-12-24) (68 років)
Місце смерті	Кишинів, Молдова
Поховання	Центральний цвинтар Кишинева
Громадянство	СРСР  Молдова
Професії	оперна співачка, вчителька музики
Освіта	Харківська державна консерваторія (1958)
Співацький голос	мецо-сопрано
Партія	КПРС[1]
Заклад	Національний театр опери та балету Республіки Молдова і Академія музики, театру і образотворчих мистецтв Республіки Молдова: відмінності між версіями
Нагороди

Життєпис

Народилася 19 червня 1928 року в місті Харкові (нині Україна). Навчалась у Харківській консерваторії по класу співу у Є. П. Петрової, яку закінчила 1958 році. Протягом 1958—1978 років — солістка Молдавського театру опери та балету в Кишиневі^[2]. Член КПРС з 1967 року.

З 1969 року працювала викладачем співу в Кишинівському державному інституті мистецтв імені Гавриїла Музическу. З 1978 року завідувала кафедрою інституту, з 1981 року — доцент цього ж інституту^[3].

Померла 24 грудня 1996 року у Кишиневі^[3], де і похована на Центральному кладовищі.

Творчість

За роки роботи в молдовській опері створила тридцять оперних партій, зокрема:

• Одарка («Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського);
• Любаша («Царська наречена» Миколи Римського-Корсакова);
• Графиня, Княгиня, Ольга, Няня, Ларіна («Пікова дама», «Чародійка», «Євгеній Онєгін» Петра Чайковського);
• Кончаковна («Князь Ігор» Олександра Бородіна);
• Амнеріс, Азучена («Аїда», «Трубадур» Джузеппе Верді);
• Кармен («Кармен» Жоржа Бізе);
• Комісар («Оптимістична трагедія» Олександра Холмінова);
• Роксанда, Каталін («Грозован», «Аурелія» Давида Гершфельда);
• Ольга («Серце Домніки», в новій редакції — «Героїчна балада» Олексія Стирчі, перше виконання — 1960);
• Ксенія («В бурю» Тихона Хрєнникова)

У концертному репертуарі — твори Миколи Лисенка, Семена Гулака-Артемовського, Олександра Бородіна, Джузеппе Верді, Жоржа Бізе, Каміля Сен-Санса, народні пісні^[2].

Відзнаки

почесні звання

• Народна артистка Молдавської РСР (1967);
• Народна артистка СРСР (1976);

ордени

• «Знак Пошани»;
• Трудового Червоного Прапора (1986)^[4].