Альошина Ольга Павлівна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Альошина.

Альо́шина О́льга Па́влівна (19 березня 1911(19110319), Київ^[1] — 11 лютого 1984, Київ) — українська радянська архітекторка, донька архітектора Павла Федотовича Альошина.

Ольга Павлівна Альошина
Ольга Павлівна Альошина, 1950-ті роки
Народження	19 березня 1911(1911-03-19)  Київ, Київська губернія, Російська імперія
Смерть	11 лютого 1984(1984-02-11) (72 роки)  Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання	Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник
Країна	СРСР
Навчання	Київський будівельний інститут (1934)
Діяльність	архітекторка
Праця в містах	Київ, Донецьк, Горлівка, Олександрія, Москва
Найважливіші споруди	будинок Інституту фізики
Заклад	Державний науково-дослідний, проектно-конструкторський і проектний інститут вугільної промисловості
Нагороди
Батько	Альошин Павло Федотович

Надгробок на могилі Ольги Альошиної

Біографія

Народилася 19 березня 1911 року в Києві в родині Павла Федотовича і Ольги Федорівни Альошиних. У 1929–1934 роках навчалася в Київському інженерно-будівельному інституті.

В 1935–1937 роках працювала на посаді архітектора архітектурно-проєктної майстерні, в 1937–1941 роках та 1946–1952 роках — архітектор, старший архітектор, керівник групи міністерства суднобудівної промисловості.

Учасниця німецько-радянської війни, нагороджена медалями: «За відвагу», «За бойові заслуги», «За перемогу над Німеччиною» та іншими.

В 1944–1945 роках — начальник відділу кадрів Академії архітектури та спецчастини, в 1946–1952 роках — керівник групи міністерства суднобудівної промисловості, в 1952–1953 роках — начальник відділу керівництва проєктними організаціями міськкому КП України, в 1953–1964 роках — головний архітектор проєкту інституту «УкрНДІпроект», в 1964–1965 роках — начальник відділу цивільного будівництва інституту «Укргідронафта», в 1965–1974 роках — головний архітектор архітектурно-планувальної майстерні, в 1983–1984 роках — інспектор Спілки архітекторів України.

Померла 11 лютого 1984 року. Похована в Києві на Лук'янівському кладовищі поруч із батьком (ділянка № 15, ряд 3, місце 54).

Архітектурна діяльність

Творчий доробок в Києві

• побудова і реконструкція будинку Інституту фізики (1936, співавтор);
• проєкт житлового будинку Наркомзему по вулиці Франка (1936, співавтор);
• житловий будинок на 70 квартир заводу № 300, площа Урицького (1946, спільно з архітектором Геккером);
• ремісниче училище заводу № 300 (1947, автор);
• клуб-їдальня заводу № 300 на Судоверфній вулиці (1949, автор проєкту; будівництво спільно з архітектором П. А. Геккером, 1950);
• адмінбудинок заводу № 300 по вулиці Комінтерна (1949, у співавторстві; проєкт не здійснено);
• гуртожиток заводу № 300 по Провіантській вулиці, автор;
• комплекс Академмістечка з житловим масивом у Жовтневому районі (проєкт 1960–1962; збудовано в 1963 році; співавтор з архітектором К. Ф. Єжовою).

Інші роботи

• Комсомольська площа в Донецьку;
• Парк культури і відпочинку в Горлівці (проєкт 1954 року, збудовано в 1955–1957 роках);
• громадський центр у Олександрії (1960);
• адміністративний будинок Міннафтопрому в Москві (проєкт 1971 року, збудовано в 1973 році).