Альфавіль (фільм)

«Альфавіль» (фр. Alphaville, повна назва — «Альфавіль — дивна пригода Леммі Коушена» (фр. Alphaville, une étrange aventure de Lemmy Caution)) — французько-італійський науково-фантастичний фільм-трилер 1965 року, поставлений режисером Жаном-Люком Годаром за поемою Поля Елюара «Столиця болю» (фр. Capitale de la douleur, 1926). Фільм здобув головний приз 15-го Берлінського міжнародного кінофестивалю — «Золотого ведмедя»^[1][2] .

Альфавіль
фр. Alphaville, une étrange aventure de Lemmy Caution
Оригінальний французький постер до фільму
Жанр	драма, трилер, наукова фантастика
Режисер	Жан-Люк Годар
Продюсер	Андре Мішелін
Сценарист	Жан-Люк Годар
На основі	поеми «Столиця болю» Поля Елюара
У головних ролях	Едді Константин Анна Каріна Акім Таміров
Оператор	Рауль Кутар
Композитор	Поль Місракі
Художник	П'єр Гюффруа
Кінокомпанія	• Athos Films • Chaumiane Production • Filmstudio
Дистриб'ютор	Athos Films (Франція)
Тривалість	99 хв.
Мова	французька
Країна	Франція  Італія
Рік	1965
Дата виходу	5 травня 1965 (Франція)
IMDb	ID 0058898
Рейтинг	IMDb:
Альфавіль у Вікісховищі

Додаткові характеристики
Формат плівки	35 мм
Співвідношення	1,37 : 1
Колір	чорно-білий
Звук	моно

Ця стаття про фільм. Про музичний гурт див. Alphaville.

Сюжет

Інтергалактичний агент Леммі Коушен прибуває в місто майбутнього Альфавіль, щоб розшукати злісного ученого фон Брауна, що втік із Землі. Фон Браун контролює велетенський комп'ютер «Альфа-60», який управляє життям мешканців міста, де оголошені поза законом усі гуманні людські почуття, такі як кохання, ніжність, співчуття і взаємодопомога, а також заборонені поезія і романтика. Усі ці заборони призвели в Альфавілі до негуманного і відчуженого суспільства. Леммі Коушен намагається за допомогою Наташі, дочки професора фон Брауна, змінити ситуацію в місті на краще.

Леммі виводить комп'ютер з ладу, даючи поетичні, образні відповіді на строго логічні запитання машини. Самого фон Брауна агент вбиває і тікає з міста з Наташею, яка починає згадувати забуті в комп'ютеризованому суспільстві слова.

У ролях

• Едді Константин	…	Леммі Коушен
• Анна Каріна	…	Наташа фон Браун
• Акім Таміров	…	Генрі Діксон
• Говард Вернон	…	професор Леонард Носферату, по іншому фон Браун
• Жан-Луї Комоллі	…	професор Джекелл
• Мішель Ділей	…	асистент фон Брауна
• Жан-Анре Ф'єскі	…	професор Геккелл (в титрах відсутній)
• Валері Буажель	…	Друга ступінь третього класу (в титрах відсутня)
• Криста Ленг	…	Перша ступінь третього класу (в титрах відсутня)
• Жан-П'єр Лео	…	офіціант (в титрах відсутній)
• Ласло Сабо	…	Головний інженер (в титрах відсутній)

Знімальна група

• Автор сценарію — Жан-Люк Годар за поемою Поля Елюара «Столиця болю» (в титрах не вказаний)
• Режисер-постановник — Жан-Люк Годар
• Продюсер — Андре Мішелін
• Оператор — Рауль Кутар
• Композитор — Поль Місракі
• Монтаж — Аньєс Гіймо
• Художник-постановник — П'єр Гюффруа
• Звук — Рене Леверт

Нагороди та номінації

Список нагород та номінацій[3]
Кінопремія	Рік	Категорія	Номінант(и)	Результат
Берлінський міжнародний кінофестиваль	1965	Золотий ведмідь	«Альфавіль»	Перемога