Альфред Реньї

Альфред Реньї (угор. Rényi Alfréd; 20 березня 1921, Будапешт, Угорщина — 1 лютого 1970, Будапешт, Угорська Народна Республіка) — угорський математик.

Альфред Реньї
угор. Rényi Alfréd
Народився	20 березня 1921(1921-03-20)[1][2]  Будапешт, Угорське королівство[1]
Помер	1 лютого 1970(1970-02-01)[1][3][…] (48 років)  Будапешт, Угорська Народна Республіка[1]
Поховання	Фаркашреті[4]
Країна	Угорщина
Національність	євреї[5]
Діяльність	математик, викладач університету
Alma mater	Університет Сегеда (1945)[6][5] Будапештський університет (1944)[5] Ленінградський державний університет (1947)[5]
Галузь	математика
Заклад	Будапештський університет[5] Дебреценський університет[5] Угорська академія наук[5] Будапештський університет[5]
Науковий керівник	Frigyes Rieszd і Линник Юрій Володимирович[5]
Аспіранти, докторанти	András Prékopad[7] Gyula O. H. Katonad[7] Lajos Takácsd[7] János Komlósd[7] Імре Чісар[7] Janos Galambosd[7] Bonifac Vazahabe Donatd[7] Gábor J. Székelyd[7] Istvan Berkesd[7] Pál Medgyessyd[7]
Членство	Угорська академія наук Інститут математичної статистикиd[2]
Батько	Artúr Rényid
У шлюбі з	Kató Rényid[5]
Родичі	Franz Alexanderd[5], Bernhard Alexanderd[5] і Ödön Schulhofd
Нагороди	Премія імені Кошута (1949) Премія імені Кошута (1954)
Висловлювання у Вікіцитатах  Альфред Реньї у Вікісховищі

Життєпис

Народився в Будапешті в родині інженера-механіка Артура Реньї (до політики мадяризації імен — Розенталь, 1894—1950)^[8] і Барбари Александер (1899—1947). Онук філософа і літературного критика Бернарда Александера^[en] (справжнє ім'я Александер Маркус, 1850—1927), племінник психоаналітика Франца Александера^[en]. Навчався в Будапештському університеті, після закінчення якого 1944 року призваний на обов'язкову для чоловіків єврейського походження роботу в примусовому трудовому таборі^[en], звідки втік незадовго до депортації. До закінчення війни переховувався в Будапешті, тоді як його батьків інтерновано в гетто.

Здобув докторський ступінь в Сегедському університеті; від 1949 року — професор Дебреценського університету; засновник Математичного інституту в Будапешті, який нині іменується Математичним інститутом Альфреда Реньї^[en], де працюють близько 70 математиків; основні праці з теорії ймовірностей, теорії інформації, комбінаторики й теорії графів; у теорії інформації ввів спектр ентропій Реньї (однопараметричний), узагальнення ентропії Шеннона і розходження Кульбака — Лейблера, які породжують спектр індексів різноманітності і призводять до спектру фрактальних розмірностей; написав 32 статті спільно з Палом Ердеш, у найвідоміших із яких уводиться модель Ердеша — Реньї випадкових графів.

Відомі цитати

• «Якщо я відчуваю себе нещасним, я займаюся математикою, щоб стати щасливим. Якщо я щасливий, я займаюся математикою, щоб утримати щастя».
• «Математик — це автомат з переробки кави в теореми»^[9].

Публікації

• A. Rényi: Dialogues on Mathematics, Holden-Day, 1967.
• A. Rényi: A diary on information theory, Akadémiai Kiadó
• A. Rényi, Foundations of Probability,  Holden-Day, Inc., San Francisco, 1970, xvi + 366 pp
• A. Rényi, Probability Theory.  American Elsevier Publishing Company, New York, 1970, 666 pp.
• A. Rényi, Letters on Probability, Wayne State University Press, Detroit, 1972, 86pp.