Линник Юрій Володимирович

Ю́рій Володи́мирович Ли́нник (* 26 грудня 1914 (8 січня 1915)(19150108),^[6] Біла Церква, Київська губернія — † 30 червня 1972, Ленінград) — радянський математик в області теорії ймовірності, теорії чисел, статистики.

Линник Юрій Володимирович
рос. Ю́рий Влади́мирович Ли́нник
Народився	21 січня 1915(1915-01-21)[1]  Біла Церква, Київська губернія, Російська імперія[2]
Помер	30 червня 1972(1972-06-30)[2][1][3] (57 років)  Ленінград, СРСР[2]
Поховання	Комаровське селищне кладовище[4]
Країна	СРСР
Діяльність	математик, статистик, викладач університету
Alma mater	Ленінградський державний університет
Галузь	математика
Заклад	Санкт-Петербурзьке відділення Математичного інституту ім. В. А. Стеклова РАНd[1] математико-механічний факультет Санкт-Петербурзького державного університетуd[1]
Посада	голова[1]
Вчене звання	професор АН СРСР (1964)
Науковий ступінь	доктор фізико-математичних наук
Науковий керівник	Vladimir Tartakovskid
Аспіранти, докторанти	A. M. Kagand[5] Andrew L. Rukhind[5] Valentin Vladimirovich Petrovd[5] Victor Pavlovich Skitovichd[5] Vladimir Sprindzukd[5] Anatoli N. Andrianovd[5] Oleg M. Fomenkod[5] Boris Kharlamovd[5] Клебанов Лев Борисовичd[5] Li Hoang Tud[5] Abram Zingerd[5] Vladimir Leonidovich Eidlind[5] I Pergeld[5] Oleg Victorovich Shalaevskyd[5] Valentin Blumenfeldd[5] Lidia Anatol'evna Zolotukhinad[5] Nikolai Alexandrovich Bodind[5] Nina Mifantyevna Mitrofanovad[5] Amalia Pavlovna Khusud[5] Igor Chulanovskyd[5] Lyudmila Mamayd[5] Irina Romanovskayad[5] Wolfgang Richterd[5] Dmitry V. Skryabind[5] Boris Harlamovd[5] Boris Zelikovich Baruch ben Zelik Morozd[5] Ildar Ibragimovd[5] Йонас Кубілюс[5] Альфред Реньї[1] Boris Skubenkod[5] Vytautas Statulevičiusd[5]
Членство	Російська академія наук Академія наук СРСР Шведська королівська академія наук Інститут математичної статистикиd[3]
Батько	Линник Володимир Павлович
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Линник.

Академік АН СРСР (1964). Син академіка В. П. Линника.

Біографія

Здобув освіту та працював у Ленінградському університеті та інституті математики. Основні результати стосуються теорії чисел та теорії ймовірностей, де ним створені потужні методи дослідження адитивних проблем у теорії чисел, теорії перевірки складних гіпотез, граничних теорем та ін. Випустив серію монографій, присвячених згаданим питанням.

Учасник Великої Вітчизняної війни в 1941—1942 роках. Похований в 1972 році на кладовищі в Комарово.

Нагороди та звання

• Лауреат Сталінської премії другого ступеня (1947)
• Лауреат Ленінської премії (1970)
• Герой Соціалістичної Праці (1969)
• Нагороджений орденами і медалями
• Член Міжнародного статистичного інституту (1961)
• Почесний член Лондонського математичного товариства (1967)
• Іноземний член Шведської королівської академії наук (1971)

Бібліографія

Монографії Ю. В. Линника:

• Метод найменших квадратів та основи математико-статистичної теорії обробки спостережень (1958),
• Розкладання імовірнісних законів (1960),
• Елементарні методи в аналітичній теорії чисел (1962),
• Незалежні і стаціонарно пов'язані величини (1965).

Результати

• Теорема Линника про розклад згортки нормального розподілу та розподілу Пуассона