Алісія Штаймберг

Алі́сія Штаймбе́рг (ісп. Alicia Steimberg, 18 липня 1933 року, Буенос-Айрес — 16 червня 2012 року) — аргентинська письменниця-новелістка.^[1]

Алісія Штаймберг
Народилася	18 липня 1933(1933-07-18) Буенос-Айрес
Померла	16 червня 2012(2012-06-16) (78 років) Буенос-Айрес
Громадянство	Аргентина
Діяльність	письменник
Alma mater	Міжнародна письменницька програмаd
Знання мов	іспанська
Нагороди	премія Konexd (2004)

Життєпис

Алісія Штаймберг народилася 18 липня 1933 року в родині вчителя Грегоріо Штаймберга та Луїзи Імас, аргентинців східноєвропейського (румунського, українського та російського) походження. Батько помер, коли їй було вісім.^[1]

Здобула освіту в Національному педагогічному інституті (ісп. Instituto Nacional del Profesorado) за спеціалізацією в англійській мові.

Вона була директоркою відділу книг Аргентинського секретаріату культури з 1995 по 1997 рік.^[1]

Була одружена двічі: з Авраамом Соколовичем у 1957 році, з Тіто Свідлером у 1968 році. Свідлер помер від раку в 1990 році.^[1]

Померла Алісія Штаймберг у Буенос-Айресі у віці 78 років^[1] після перенесеного серцевого нападу .^[2]

Її брат Оскар — відомий сейсмолог.^[1]

Творчість

Перший роман «Музики та годинники» Штаймберг опублікувала у 1971 році.

У 1983 році опублікувала збірку оповідань «Як і кожен ранок» (ісп. Como todas las mañanas).

У 1992 році її роман «Клич мене Магдалена» (Cuando digo Magdalena) отримав приз «Преміо Планета Бібліотека дель Сур».^[1]

Її творчість наповнена гумором і власним життєвим досвідом з повсякденного життя в міській Аргентині.^[3][4]

Незважаючи на сприятливу критику, Штаймберг займається перекладацькою роботою.

Вона безпосередню взаємодіяла місцевою єврейською громадою.^[1] Часом у своїй творчості вона погоджує юдаїзм із католицизмом.^[3]