Алієв Умар Баблашович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Алієв.

Ума́р Бабла́шович Алі́єв (31 січня 1911 — 21 вересня 1972) — карачаївський-балкарський поет.

Алієв Умар Баблашович
карач.-балк. Алийланы Баблашны джашы Умар
Народився	18 (31) січня 1911  Верхня Теберда, нині Карачаєвський район, Карачаєво-Черкесія
Помер	21 вересня 1972(1972-09-21) (61 рік)  Карачаєвськ, Карачаєво-Черкеська автономна область, РРФСР, СРСР
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	письменник
Сфера роботи	мовознавство
Заклад	Кабардино-Балкарський державний університет імені Х. М. Бербекова

З життєпису

Народився в аулі Верхня Теберда. Навчався в Ростові-на-Дону і викладав у Гірському педінституті міста П'ятигорська. Кандидатську захистив у Ленінградському педагогічному інституті ім. Герцена.

У 1943 році переїхав в Кабардино-Балкарії, звідки у 44-му році був депортований (насильницьке переселення за національною ознакою) до Киргизстану. Реабілітований 19 серпня 1993.^[1]

Після повернення на Кавказ працював деканом історико-філологічного факультету Кабардино-Балкарському державному університеті ім. Х. М. Бербекова (КБГУ). В останні роки свого життя працював у Карачаєво-Черкеському педагогічному університеті (КЧГПІ). З 1962 до 1964 року він був ректором університету.^[2]

Умар Баблашевіч автор багатьох робіт з питань Карачаєво-балкарського мовознавства, він один з основоположників сучасної Карачаєво-балкарської філології.^[3] Переклав поему Тараса Шевченка «Кавказ». Переклад увійшов до балкарського видання вибраних творів Тараса Шевченка (Нальчик, 1939).^[4]