Рябов Анатолій Павлович

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Рябов.

Анато́лій Па́влович Ря́бов (ерз. Рябовонь Анатолий Павлович; нар. 15 квітня 1894, с. Лобаскі тепер Ічалковського району Мордовії — †23 травня 1938, Саранськ) — ерзянський філолог, педагог, громадський діяч. Професор, автор ерзянського алфавіту на латинській основі.

Рябов Анатолій Павлович
ерз. Рябовонь Анатолий Павлович
Портрет А. Рябова на відзначеннях Дня ерзянської мови
Народився	15 квітня 1894(1894-04-15) с. Лобаскі тепер Ічалковського району Мордовії
Помер	23 травня 1938(1938-05-23) (44 роки) Саранськ
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	ерзянський лінгвіст, педагог, суспільний діяч
Alma mater	Історико-філологічний інститут князя Безбородька (1916)
Заклад	Мордовський державний університет імені М. П. Огарьова
Знання мов	російська і ерзянська
Magnum opus	автор нового ерзянського алфавіту з латинською основою

Жертва сталінського терору (1938).

Біографічні відомості

Народився в ерзянській селянській родині. Закінчив Почінковське духовне училище, Ніжинський педагогічний інститут (1916), аспірантуру НДІ народів Радянського Сходу (1929).

Викладав філологічні дисципліни в учительській семінарії, педагогічному технікумі Омську (Сірий Клин).

У 1922 — 1924 — співробітник Нижньогородського губернського відділу освіти, 1924 — 1930 — методист Мордовського бюро (підвідділу) Ради національних меншин РСФСР, співробітник Всесоюзного центрального комітету нового алфавіту при Раді національностей ЦВК СССР. Тут він розробив і передав у президіум наукової ради ВЦВК проспект нового ерзянського алфавіту на латинській основі (1932).

У 1934 — 1937 — завідувач кафедри мордовських мов Саранського агропедагогічного інституту.

У червні 1937 заарештований разом із братом Рябовим Володимиром Павловичем групою НКВД СССР і через рік убитий у тюрмі. Реабілітований самими комуністами 1956.

Докладніше: Рябов Володимир Павлович

Докладніше: Рябова Софія Павлівна

Науково-дослідницька діяльність

Науково—дослідницьку діяльність розпочав у середині 1920—х років. Брав участь у Першій лінгвістичній експедиції АН СРСР під керівництвом Дмитра Бубриха (1927), займався виявленням діалектної основи ерзянської літературної мови.

З початку 1930—х співробітничав з професором—лінгвістом Є. В. Полівановим, що сприяв розвиткові його наукових поглядів. Разом із ним написав книгу «Систематична описова граматика ерзя—мордовської мови», яка залишилась ненадрукованою. Два розділи цієї монографії зберігаються в архіві АН Чехії(Прага).

В царині ерзянського мовознавства Рябов також відомий як автор праць: «Мордовські закінчення 1 та 2 pluralis praesents у безоб'єктному відмінюванні», «Про мордовські утворення nomina tewus pluralis типу kile'k „берези“» (у зб.: Доповіді АН СРСР, 1928), «До питання про позначення палаталізації в новому алфавіті» (в ж.: Революция и письменность, 1932, № 4—5), «Про наголос ерзя—мордовської мови» (там само), «Підсумки мовних конференцій Мордовії (1933 — 1935)» (там само, 1936, № 2).

Досягнення у ерзянському мовознавстві

Докладніше: Міжнародний день ерзянської мови

Рябов працював над створенням єдиних норм ерзянської літературної мови. Підготував 2 проекти ерзянської орфографії.

З доповідями та повідомленнями з проблем орфографії, морфології та термінології ерзянської мови виступав на 1—й (1933), 2—й (1934), 3—й (1935) наукових конференціях у Саранську.

Велике значення надавав також питанням викладання у мордовських національних школах, забезпечення їх методичною літературою.

Є автором та співавтором абеток «Валдо чи» — «Світлий день» (1925), «Лисьма пря: Букварде мейле ловнома книга» — «Джерело: Книга для читання після абетки» (1926); навчальний посібник «Уроки ерзянської мови»; шкільних підручників — «Эрзянь келень граматика (Морфология)» — «Граматика ерзянської мови (Морфологія)» (1933), «Эрзянь келень грамматика (Синтаксис)» (1934); двомовних словників — «Эрзянь—рузонь валкске» — «Ерзянсько—російський словник» (1930), «Рузонь—эрзянь валкске» — «Російсько—ерзянський словник» (1931).

Рябов розробив та читав у Саранському агропедагогічному інституті курс про сучасну ерзянську літературну мову.

Вшанування пам'яті

Постать Анатолія Рябова має виняткове значення для ерзянського народу. З його ім'ям пов'язують добу національного відродження та розширення сфери застосування ерзянської мови у сфері науки та культури. Анатолія Рябова ерзяни вшанували наступним чином:^[1]

• Створено Громадський фонд порятунку ерзянської мови ім. А. П. Рябова, що реалізовує комплекс заходів, спрямованих на підтримку та розвиток ерзянської мови.
• У 1993 р. започатковано відзначення Міжнародного дня ерзянської мови, який також присвячений постаті Анатолія Рябова.
• У 1995 р. правлінням Громадського фонду порятунку ерзянської мови ім. А.П. Рябова створено щорічну Премію ім. А.П. Рябова, якою відзначають осіб, що здійснили вагомий внесок в справу порятунку ерзянської мови. Загалом відзначено понад 20 лауреатів.

Див. також

• Міжнародний день ерзянської мови
• Рябов Володимир Павлович