Ангела Шенелець

Ангела Шанелець (нім. Angela Schanelec; нар. 14 лютого 1962 року, Ален, Баден-Вюртемберг, Західна Німеччина) — німецька кінорежисерка, сценаристка, кінопродюсерка і актриса.

Ангела Шенелець
нім. Angela Schanelec
Дата народження	14 лютого 1962(1962-02-14)[1][2][3] (63 роки)
Місце народження	Аален[1]
Громадянство	Німеччина
Alma mater	Académie allemande du film et de la télévision de Berlind
Професія	кінорежисерка, сценаристка, викладачка університету, кіноакторка, перекладачка, кінопродюсерка
Заклад	Hochschule für bildende Künste Hamburgd
Нагороди	Срібний ведмідь за найкращу режисуру (2019) премія «Срібний ведмідь» за найкращий сценарійd (2023)
IMDb	ID 0770018
Ангела Шенелець у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шенелець.

Життєпис

У 1982—1984 роках Ангела Шенелець вивчала акторську майстерність в Академії музики і виконавських мистецтв у Франкфурті-на-Майні. Після закінчення навчання дебютувала як кіноактриса, виконавши одну з головних ролей в історичній драмі Крістіана Ціверса «Смерть Білого Жеребця» (нім.) (1985). У наступні роки А. Шенелець зосередилася на театральній діяльності: аж до 1991 року актриса виступала в театрах кількох німецьких міст — Гамбурга, Кельна, Берліна і Бохума^[4].

У 1990—1995 роках А. Шанелець навчалася в Берлінській академії німецького кіно і телебачення (нім. Deutsche Film- und Fernsehakademie Berlin). В 1995 році закінчила свій повнометражний режисерський дебют «Щастя моєї сестри» (нім. Das Glück meiner Schwester), в якому також виконала одну з головних ролей. Картина була відзначена нагородою Німецької асоціації кінокритиків в категорії «Кращий фільм»^[4].

Наступний фільм А. Шанелець «Зупинки в містах» (нім. Plätze in Städten, 1998) демонструвався в рамках програми «Особливий погляд» Каннського кінофестивалю 1998^[5]. Картина «Марсель» (нім. Marseille, 2004) також було відібрано для показу у тій же програмі Каннського кінофестивалю 2004^[5]. За цей фільм режисер була удостоєна нагороди Німецької асоціації кінокритиків в категорії «Кращий сценарій»^[4].

У 2007 році в рамках програми «Форум» 57-го Берлінського кінофестивалю^[6] відбулася прем'єра картини А. Шанелець «Після полудня» (нім. Nachmittag), знятої за мотивами п'єси Антона Чехова «Чайка»^[7].

У 2019 році фільм Ангели Шенелець «Я була вдома, але...» став лауреатом 69-го Берлінського кінофестивалю, отримавши «Срібного ведмедя» за кращу режисуру^[8].

А. Шенелець є представником так званої «Берлінської школи» німецького кінематографа (поряд з Томасом Арсланом, Крістофом Хоххойслером, Беньяміном Гайзенбергом і Марен Аде)^[4].

Вибрана фільмографія

Рік		Українська назва	Оригінальна назва	Роль
1985	ф	Смерть Білого Жеребця	Der Tod des weißen Pferdes	актриса
1995	ф	Щастя моєї сестри	Das Glück meiner Schwester	режисерка, сценаристка, монтажерка, актриса
1998	ф	Зупинки в містах	Plätze in Städten	режисерка, сценаристка, монтажерка
2001	ф	Проходить літо	Mein langsames Leben	режисерка, сценаристка, монтажерка, актриса
2004	ф	Марсель	Marseille	режисерка, сценаристка
2007	ф	Після полудня	Nachmittag	режисерка, сценаристка, продюсерка, актриса
2009	кф	Німеччина 09 (епізод «День перший»)	Deutschland 09	режисерка
2010	ф	Аеропорт Орлі	Orly	режисер, сценаристка, продюсерка
2014	кф	Мости Сараєво (епізод «Принцип, текст»)	Les Ponts de Sarajevo	режисерка, сценаристка
2016	ф	Казковий шлях	Der traumhafte Weg	режисерка, сценаристка, монтажерка
2019	ф	Я була вдома, але ...	Ich war zuhause, aber	режисерка, сценаристка

Нагороди та номінації

Рік	Нагорода / Фестиваль	Номінація	Фільм	Результат
1996	Нагорода Німецької асоціації кінокритиків	Найкращий фільм	Щастя моєї сестри	Перемога
1999	Кінофестиваль імені Макса Офюльса	Нагорода Макса Офюльса	Зупинки в містах	Номінація
2005	Нагорода Німецької асоціації кінокритиків	Найкращий сценарій	Марсель	Перемога
2018		Найкращий монтаж[комм. 1]	Казковий шлях	Перемога
		Найкращий фільм		Номінація
2019	Берлінський кінофестиваль	Найкращий режисер	Я була вдома, але…	Перемога

Коментарі

1. Разом з Майею Тенштедт (нім. Maja Tennstedt).