Андрущенко Юрій Васильович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Андрущенко.

Андрущенко Юрій Васильович (*11 серпня 1910(19100811), Великоселецьке, Оржицький район, Полтавська область — 31 січня 1975, Полтава) — український радянський поет.

Андрущенко Юрій Васильович
Народився	11 серпня 1910(1910-08-11)  Великоселецьке, Оржицький район, Україна
Помер	31 січня 1975(1975-01-31) (64 роки)  Полтава, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР
Діяльність	поет
Знання мов	українська
Висловлювання у Вікіцитатах

Життєпис

Народився 29 липня (11 серпня) 1910 року в селі Великоселецьке тепер Оржицького району Полтавської області. Батько — сільський вчитель Василь Андрущенко, мати також народна вчителька^[1].

Вчився в Лубенському і Черкаському інститутах соціального виховання. Працював вчителем, журналістом. Учасник радянсько — нацистської війни 1941—1945 рр. Брав участь в обороні Ленінграда, з боями дійшов до Берліна.

Після демобілізації — на видавничій роботі.

У тридцятих роках Ю. В. Андрущенко працював в газеті «Краматорская правда». Тоді ж він і друкував тут свої вірші.

Юрій Васильович Андрущенко помер 31 січня 1975 року в Полтаві.

Творчість

Автор поетичних збірок: «Цвітуть жита» (1931 рік); «Співаю молодість» (1936 рік); «Живу тобою» (1957 рік); «Вогонь душі» (1963 рік), "Серце в дорозі" (1969 рік), "Серпневий день" (1971 рік).^[2]