Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Андрій Олександрович Санґушко

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Remove ads

Андрій Олександрович Сангушко (бл. 1454 — наприкінці 1534 або на початку 1535) князь з несухоїзької гілки роду Сангушків. Староста володимирський, маршалок Волинської землі. Син Олександра Сангушковича та його першої дружини, внук Сангушка.

Коротка інформація Андрій Олександрович Сангушко, Народився ...
Remove ads

Життєпис

Узагальнити
Перспектива

28 травня 1498 р. був намісником у Крем'янці, перед 1500 р. одружився з княжною Марією — сестрою Костянтина Івановича Острозького. В другій половині 1500 р. через полон К. І. Острозького в московитів став опікуном його маєтків, намісником староств Брацлавського, Вінницького за дозволом Казимира IV Ягеллончика (був до повернення з полону 1507 р.). У 1502 р. полишив посаду кременецького намісника. У 1505 р. доглядав розмежування маєтків Острозьких і Заславських, 10 вересня в Острозі написано за його присутності акт. На межі 1507—1508 р. (перед 28 лютого) став володимирським старостою, замок Володимирський та його села були в заставі. 26 травня 1508 р. в Бересті Сигізмунд I Старий дав дозвіл на викуп замку (староства) з рук вдови Олександра (Федора) Янушовича за 1000 червоних золотих (мав заплатити 600 золотом, 400 монетою литовською). В привілеї записали право передачі замку вдові й дітям, вільного керування ним. У 1508 р. стеріг кордони з півдня (Сіверщина).

Засідав у раді великого князя, брав участь в Литовських, Волинських (наприклад, 19 квітня 1517 р., Луцьк) сеймах. Перед 21 травня 1522 р., в березні отримав посаду маршалка Волинської землі, у 1525 р. подав у відставку, 16 липня 1525 р. Сигізмунд І дав посаду сину Федору як виконувачу обов'язків, зберігаючи за А. О. Сангушком титул та доходи з посади. Про ці доходи на Луцькому старостві мав судові справи у 1523, 1525-26, 1530 р. із зятем Федором Чорторийським. Був на Віленському сеймі восени 1529 р., 18 жовтня 1529 р. брав участь у поданні (затвердженні) кандидатури Сігізмунда Августа на трон ВКЛ. У 1531 р. передав посаду старости володимирського (став син Федір, 21 серпня). Остання публічна дія — суд земський 9 квітня 1534 р. у Володимирі-Волинському.

11 серпня 1502 р. поділив з братанком Андрієм Михайловичем спадок, став власником: Несухоєжі з присілками, села Грабово, Синово, Березово, Торговичі. Волость Коширська (Камінь-Каширський), Дубище з присілками і монастир св. Михайла у Володимирі (з його посілостями) поділили пополам. З берестейських маєтків отримав половину Сушна, млин у Влодаві. Поділ підтвердив 21 жовтня 1505 р. в Любліні король Олександр Ягеллончик, що не завадило новим процесам та угодам між ним та братанком (були в 1523, 1527 р.).

На замку у Володимирі збудував новий дім (1512—1513 р.). Відносно рідко мав конфлікти з підданими староства: поодинокі скарги 1512, 1524 р.; тільки 1534 р. було складне розбирання в суді (позов водночас на сина Федора). Пильнував своє право подавання кандидатур попів у володимирських церквах, був доброчинцем Печерської Лаври у Києві.

Помер наприкінці 1534 р. або на початку 1535 р. (перед 30 січня), був похований у церкві Богородиці Києво-Печерської Лаври.

Сім'я

За Ю. Вольфом, Броніславом Горчаком, гербарієм Бонецького, мати всіх дітей — Марія Острозька. Влодзімеж Двожачек (Włodzimierz Dworzaczek) вважав, що друга дружина, мати Ганни Сапіги — Богдана Одинцевич. Діти:

Remove ads

Джерела

  • Sanguszko (Sanguszkowicz) Andrzej Aleksandrowicz, książę z linii niesuchoieskiej (zm. 1534/5) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1985. — T. XXXIV/3. — Zeszyt 142. — 329—472 s. — S. 468—469. (пол.)

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads