Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Острозькі
український князівський рід XIV — початку XVII століть З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Остро́зькі — український князівський рід XIV — початку XVII століть[1]. Володіли значними маєтностями Волині, Київщині, Поділлі, в Галичині[2].




Острозькі були найпотужнішою українською князівською родиною у ХVI — на початку ХVII ст. З ними пов'язані культурне відродження, організація освіти та запровадження друкарства. Брали також активну участь в організації оборони південно–східних кордонів від ординців[1].
Remove ads
Походження
Щодо походження Острозьких в історіографії існують різні точки зору. Їх вважають нащадками князів з турово-пінської гілки Рюриковичів (М. Максимович, Ю. Вольф), зараховують до Гедиміновичів (Ю. Пузина, Н. Яковенко). Більшість дослідників (К. Стадніцький, Д. Зубрицький, Г. Власьєв, М. Баумгартен, Л. Войтович, І. Мицько) підтримують родинну версію (зафіксовану Б. Папроцьким та ін.) походження цих князів від волинських князів та королів Русі Романовичів[3].
Remove ads
Загальні відомості
Узагальнити
Перспектива

Засновником роду вважають князя Данила Острозького (?—?), який у 1341 році був учасником повстання проти короля Казимира Великого, збудував замок в Острозі.
1453 р. Іван — князь з Острога (син князя Василя[4]) розбив під Теребовлею татар і відбив у них 9 000 полонених християн.
Поява родини Острозьких на Брацлавщині пов'язана з іменем князя Костянтина Івановича Острозького — відомого воїна і політика (з 1499 р. великий гетьман литовський). Вінницьке староство було надане Костянтину Острозькому 1497 року, і він володів цими землями понад 30 років. На самому початку XVI століття офіційний титул іменував його «намісником вінницьким, брацлавським і звенигородським».
1516 р. у бою під Меджибожем загинув один із синів Острозького — Роман. У наступні роки князь Костянтин продовжував залишатись одним з найвпливовіших політиків Польщі і Литви і активно впливати на перебіг подій.
Син Констянтина Острозького — Ілля Костянтинович — у 1530–1539 роках виконував обов'язки брацлавського і вінницького намісника. Однак особливе місце в українській історії належить молодшому сину Костянтина Острозького Василю-Костянтину. Заможний український магнат, «оборонець православ'я», один з найосвіченіших людей свого часу, фундатор Острозької академії і друкарні, він на своїй печатці звелів вигравірувати девіз: «Dei gratia dux Ostrogiae» («Божою милістю князь Острозький»).
Про Василя-Костянтина Острозького написані сотні монографій і статей. Як воєвода Київський (1559—1608 рр.) В. К. Острозький контролював ситуацію на степових кордонах Брацлавщини.
Після смерті князя В. К. Острозького в 1608 році вплив родини значно зменшився; його син Януш Острозький виявився останнім представником роду по чоловічій лінії. Невдовзі рід князів Острозьких припинив своє існування. Як писав в зв'язку з цим український історик Михайло Грушевський, володіння дому Острозьких стали «здобиччю невеликої купки магнатів з тієї категорії, які… мали вплив при дворі».
Величезні маєтності Острозьких перейшли до князів Заславських, а згодом — до князів Сангушків та інших шляхетських родів.
Remove ads
Родовід

Представники
- Данило Острозький (? — 1376) — князь острозький (до 1340 — бл. 1370). У 1341 році очолював руські війська які виступили проти короля Казимира Великого, збудував замок в Острозі.
- Михайло Данилович Острозький (? — 12.08.1399) — князь холмський (1383—1387), загинув у битві на Ворсклі.
- Федір Данилович Острозький (1365 — 1410/бл. 1435) — луцький намісник, прихильник великого князя Свидригайла Ольгердовича в боротьбі проти Вітовта та Владислава II Яґайла. Наприкінці життя постригся у ченці Києво-Печерського монастиря, визнаний святим.
- Федір (Фридерик) Острозький — гусит, союзник Спитка Мельштинського молодшого, наприкінці 1438 очолював загін, який напав та пограбував маєток краківського біскупа (Ушевський ключ)[5]
- Вацлав Острозький (бл. 1422 — після 1459)
- Данило (Дашко) Федорович Острозький († бл. 1420) — князь острозький, був одружений з Анастасією Іванівною Кобринською.
- Василь Федорович Острозький «Красний»; (? — бл. 1453) — Князь острозький (1435 — бл. 1450). У 1428 р. одружився з Ганкою, дочкою князя Івана Ямонтовича-Підберезького.
- Іван Васильович Острозький (1427 — близько 1465) — князь острозький (бл. 1450 — після 1465), намісник турівський. Відстоюючи незалежність України і Литви, воював на боці Свидригайла проти Польщі.
- Михайло Іванович Острозький (? — 1501) — князь, староста луцький, маршалок Волинської землі (1500—1501 рр).
- Костянтин Іванович Острозький (1460—1530) — князь острозький (1501—1530), великий гетьман Литовський (1507—1530). Користувався підтримкою Великого князя Литовського і Руського, Сигізмунда І Старого. Отримав від нього численні земельні вислуги. За свого життя збільшив родові маєтності десь в 5 раз. Вперше вдало одружився з княжною Тетяною Семенівною Гольшанською, вдруге з княжною Олександрою Семенівною Слуцькою († після 1556)
- Ілля Костянтинович Острозький (1510—1539) — князь острозький (1530—1539), староста брацлавський та вінницький. У 1539 р. одружився з Беатою Костелецькою (1515—1576).
- Гальшка Іллівна Острозька (1539—1582) — «Чорна княгиня», меценатка культури, засновниця Острозької Академії. Формально була одружена тричі: з князем Дмитром Федоровичем Сангушко, з князем Семеном Юрійовичем Слуцьким та Лукашем Гуркою.
- Костянтин Василь Костянтинович Острозький (1527—1608) — князь острозький (1539—1608), воєвода київський (1559—1608), український магнат.
- Костянтин Костянтинович Острозький (?—1588) — крайчий литовський, староста володимирський, підчаший литовський, був одружений з Олександрою Тишкевич
- Олександр Костянтинович Острозький (1570 — 1603) — князь острозький, волинський воєвода (1593—1603).
- Іван-Януш Костянтинович Острозький (1554—1620) — каштелян краківський, воєвода волинський.
- Юрій Васильович Острозький-Заславський († бл. 1500) — Князь заславський (бл. 1450 — бл. 1500). За поділом маєтностей після смерті батька отримав Заслав з уділом. Від нього походить магнатський рід Заславських. Був одружений з Анною-Софією, дочкою Юрія Семеновича, кн. турівського.
- Іван Васильович Острозький (1427 — близько 1465) — князь острозький (бл. 1450 — після 1465), намісник турівський. Відстоюючи незалежність України і Литви, воював на боці Свидригайла проти Польщі.
- Федір (Фридерик) Острозький — гусит, союзник Спитка Мельштинського молодшого, наприкінці 1438 очолював загін, який напав та пограбував маєток краківського біскупа (Ушевський ключ)[5]
Родинне дерево
Данило | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Юрій пом. бл. 1377 | Федір бл. 1410 | Агафія | Михайло пом. 1399 | Дмитро пом. 1399 | Анастасія | Олександр (Олексій) пом. 1388 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Федір (Фридерик) | Василь пом. 1461 | Ганка (Агафія) | Дашко пом. 1420 | Андрій (Андрушко) пом. після 1436 | Митько пом. 1442 | Анастасія | Федора-Анна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вацлав (Фридерик) пом. 1460 | Іван пом. після 1465 | Марія | Юрій пом. 1530 | Агрипіна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Тетяна | Костянтин пом. 1530 | Олександра | Михайло пом. 1501 | Марія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Беата 1510-1539 | Ілля 1510-1539 | Костянтин Василь 1526-1608 | Зофія | Софія-Мавра пом. після 1561 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Ельжбета (Гальшка) 1539-1582 | Олександр 1570-1603 | Анна 1575-1635 | Катерина 1560-1579 | Єлизавета пом. 1599 | Костянтин пом. 1588 | Сузанна | Януш 1554-1620 | Теофіла | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Олександр пом. 1607 | Адам Костянтин 1597-1618 | Криштоф пом. 1606 | Януш 1598-1619 | Анна Алоїза 1600-1654 | Василь пом. 1605 | Катерина 1602-1642 | Софія 1595-1622 | Елеонора пом. 1618 | Євфрузина пом. 1628 | Ян-Володимир 1617-1618 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Remove ads
Світлини
Портрети
- Катерина Радзивіл (дошл. Острозька)
- Анна Алоїза Ходкевич (дошл. Острозька)
- Катерина Замойська (дів. Острозька)
Маєтки
- Сучасний Межиріцький монастир
Remove ads
Вшанування пам'яті
- Вулиця Князів Острозьких у різних містах України.
- Вулиця Острозького у Львові.
- 1 червня 2013 року вулиця Краснодонців у Луцьку була перейменована на Вулицю Князів Острозьких[6].
- 2016 року у Житомирі вулицю Шелешкова перейменували на вулицю Князів Острозьких.
- 8 вересня 2022 року Київська міська рада вулицю Московську перейменувала на вулицю Князів Острозьких.
- 22 грудня 2022 року в Черкасах провулок Гвардійський перейменували на провулок Князів Острозьких.[7]
- 19 квітня 2023 року у місті Краматорськ вулицю Биковського перейменували на вулицю Князів Острозьких.
- 25 квітня 2024 року у с-щі Слатине вулицю Башликова перейменували на вулицю Князів Острозьких[8].
Remove ads
Див. також
Примітки
Джерела та література
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads