Аниченко Володимир Васильович

Володи́мир Васи́льович Аниче́нко (20 липня 1924, с. Янівка, тепер Хотимського району Могильовської області — 2 лютого 2001, Гомель) — білоруський мовознавець, доктор філологічних наук (1970), професор (1971), заслужений діяч науки БРСР (1976).

Аниченко Володимир Васильович
біл. Уладзімір Васілевіч Анічэнка
Народився	20 липня 1924(1924-07-20)  Янівка, Janaŭski sieĺsavietd, Хотимський район, Kalinin Okrugd, Білоруська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
Помер	2 лютого 2001(2001-02-02) (76 років)  Гомель, Білорусь
Країна	СРСР  Білорусь
Діяльність	мовознавець, славіст, belarussist, викладач університету
Alma mater	філологічний факультет БДУ
Галузь	мовознавство[1], слов'янознавство[1], Білорусознавство[1] і діахронічне мовознавство[1]
Заклад	Інститут мовознавства імені Якуба Коласаd Гомельський державний університет імені Франциска Скорини
Вчене звання	професор[d]
Науковий ступінь	доктор філологічних наук[d]
Нагороди	Нагрудний знак Партизанаd

Біографія

Закінчив 1952 Білоруський державний університет в Мінську.

З 1955 працював в Інституті мовознавства АН Білорусі.

З 1970 — завідувач кафедри білоруської і російської мов, з 1975 — завідувач кафедри білоруської мови Гомельського університету.

Наукова діяльність

Автор праць з історії білоруської мови:

• «Хрестоматія з історії білоруської мови», ч. 1—2, 1961—1962;
• «Олександрія», 1962;
• «Словник мови Скорини», т. 1—2, 1977—1984

Автор посібників зі східнослов'янських мов для вузів, де широко використав і український матеріал:

• «Морфологія східнослов'янських мов» (1973),
• «Історична лексикологія східнослов'янських мов» (1978),
• «Історична фонетика східнослов'янських мов» (1982),
• «Мови східних слов'ян» (1989).

Один з авторів «Історичної лексикології білоруської мови» (1970).

Досліджував білорусько-українські писемно-мовні зв'язки донац. періоду:

• монографія «Білорусько-українські писемно-мовні зв'язки», 1969;
• статті «Скорининські традиції на Україні», 1968;
• «Українська лексична варіантність у старобілоруській писемності давнього часу», 1972;
• «Українізми в білоруській писемності XV—XVII ct.», 1975).

Нагороди

Лауреат Державної премії (1988), нагороджений медаллю Ф. Скорини (1996). Удостоєний ордена Преподобного Сергія Радонежського. За бойові заслуги нагороджений орденами Вітчизняної війни II ступеня, медалями.