Антонівська волость (Пирятинський повіт)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Антонівська волость.

Антонівська волость — адміністративно-територіальна одиниця Пирятинського повіту Полтавської губернії з центром у селі Антонівка.

Антонівська волость
Центр	Антонівка
Площа	17 577 (1885)
Населення	9142 осіб (1885)
Густота	47.6 осіб / км²

Станом на 1885 рік — складалася з 7 поселень, 16 сільських громад. Населення 9142 особи (4559 чоловічої статі та 4583 — жіночої), 1569 дворових господарств^[1].

Земля волості

	Площа, десятин	У тому числі орної, десятин
Сільських громад	10741	7666
Приватної власності	6638	4229
Іншої власності	198	152
Загалом	17577	12047

Основні поселення волості станом на 1885:

• Антонівка — колишнє державне та власницьке село при річці Удай за 20 верст від повітового міста, 2765 особи, 607 дворів, православна церква, школа, 5 постоялих будинків, 2 лавки, базари по неділях, 27 вітряних млинів, 10 маслобійних і винокурний заводи.
• Богдани — колишнє державне та власницьке село при сільському ставі, 877 осіб, 164 двори, православна церква, каплиця, постоялий будинок, 3 вітряних млини, крупорушка.
• Журавка — колишнє державне та власницьке містечко при річці Удай, 2405 осіб, 475 дворів, 2 православні церкви, єврейський молитовний будинок, 4 постоялих будинки, базари по неділях, 2 ярмарки на рік, 38 вітряних млинів, 20 маслобійних заводів.
• Мокіївка (Бессарабія) — колишнє державне та власницьке село при річці Удай, 473 особи, 109 дворів, православна церква, 7 вітряних млинів, 3 маслобійних заводи.
• Усівка — колишнє державне та власницьке село при річці Удай, 1272 особи, 222 двори, православна церква, постоялий будинок, 24 вітряних млини, 11 маслобійних заводів.

Джерела

• Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)