Антіохійська православна архієпархія Північної Америки

Антіо́хійська правосла́вна архієпа́рхія Півні́чної Аме́рики (англ. Antiochian Orthodox Christian Archdiocese of North America; араб. الأبرشية الأنطاكية الأرثوذكسية في أمريكا الشمالية), яку в Північній Америці часто називають просто Антіо́хійська архієпа́рхія (або архієпископі́я) — напівавтономна православна архієпархія в складі Антіохійського патріархату в США і Канаді. Використовує у своїй літургії візантійський обряд, англійську, арабську, грецьку, французьку мови та новоюліанський календар, вона є частиною Східного християнства. Православні емігранти до США і Канади з Сирії та Леванту спочатку знаходилися під опікою Православної церкви Росії, але після більшовицького перевороту отримали власну структуру в юрисдикції Антіохійської церкви. Внутрішні конфлікти розділили антіохійських православних на дві паралельні архієпархії — в Нью-Йорку і Толідо. Розділення тривало до 1975 року, коли митрополит Філіп (Саліба) став єдиним архієпископом возз'єднаної Антіохійської архієпархії. Священний Синод Православної церкви Антіохії надав архієпархії автономний самоврядний статус у 2003 році. У 2014 році архієпархія налічувала 275 парафій.

Антіохійська православна архієпархія Північної Америки
Церква святої Марії у Лівонії, штат Мічиган
Засновники	святий Рафаїл Бруклінський, Антіохійська православна церква
Дата заснування	1895 (місія), 1924 (архиєпархія)
Статус	напівавтономний
У складі	Антіохійського патріархату
Самостійність проголошена	2003
Перший предстоятель	Віктор (Або-Ассалей), митрополит Нью-Йоркський
Чинний предстоятель	Йосиф (Аль-Зелаві), митрополит Нью-Йоркський і Північної Америки
Центр	Інґлвуд, Нью-Джерсі
Основна юрисдикція	США  Канада
Літургічна мова	англійська, арабська, грецька, французька
Музична традиція	візантійська
Церковний календар	новоюліанський
Єпископів	7
Єпархій	9
Монастирів	2
Парафій	277
Вірних	74600 (США)
Офіційний сайт	antiochian.org

Історія

Антіохійська церква святої Марії у Лівонії, штат Мічиган

Антіохійські православні спочатку перебували під опікою Православної церкви Росії в Америці і перший антіохійський єпископ, висвячений у Північній Америці, святий Рафаїл Бруклінський, був висвячений РПЦ в Америці у 1904 році для догляду за сирійськими та левантськими православними емігрантами з Османської імперії до США і Канаду. Вони приїжджали переважно з провінцій Адана, Алеппо, Бейрут і Дамаск (місце народження засновника спільноти святителя Рафаїла Бруклінського).

Після більшовицької революції Православна церкви Росії та її вірні закордоном опинилися у хаосі, тож антіохійські православні у Північній Америці, одночасно вражені загибеллю свого улюбленого єпископа, святого Рафаїла, перейшли під безпосередню опіку Антіохійського патріарха в Дамаску. Однак через внутрішні конфлікти антіохійські православні в Північній Америці були розділені між двома архієпархіями — Нью-Йорка і Толідо.

У 1975 році дві антіохійські православні архієпархії були об'єднані в одну архієпархію Північної Америки (наразі з центром у місті Інглвуд, Нью-Джерсі). Звідтоді архієпархія пережила значне зростання за рахунок постійної євангелізації та імміграції православних арабів із Близького Сходу. Предстоятелем архієпархії з 1966 до 2014 року був митрополит Філіп (Саліба). Шість інших єпархіальних архієреїв допомагали митрополиту в догляді за дев'ятьма єпархіями митрополії, яка є третьою за величиною православною юрисдикцією в Північній Америці. Станом на 2011 рік архієпархія мала 74 600 вірних у США, 27 300 із яких постійно відвідували церкву, 249 парафій та два монастирі^[1]. У 2014 році архієпархія налічувала 275 парафій у США і Канаді.

9 жовтня 2003 року Священний Синод Православної церкви Антіохії частково задовольнив прохання архієпархії про надання їй самостійного статусу, щоби дозволити їй краще управляти собою, удосконалювати і розширювати свою інформаційно-місіонерську діяльність, внутрішньо організовувати себе в кількох єпархіях, і розвиватися далі на шляху до адміністративного єдності всього православ'я в Америці. Фактичний статус архієпархії — самоврядна церква.

Архієпархія є учасником Асамблеї канонічних православних єпископів Америки, однак через конфлікт Православної церкви Антіохії та Константинополя і Єрусалима, митрополит Йосиф не присутній на засіданнях Асамблеї.

Митрополит Філіп помер у 2014 році, а його наступником став митрополит Йосиф (Аль-Зелаві)^[2].

Структура

Антіохійська архієпархія розділена на дев'ять територіальних єпархій^[3]. Деякі з них частково поширюються на територію Канади.

• Єпархія Чарльстона, Окленда і Середньо-Антантична (канцелярія в Чарльстоні, Західна Вірджинія);
• Єпархія Іґл-Рівер і Північного Заходу (канцелярія у Іґл-Рівер, Аляска);
• Єпархія Лос-Анджелеса і Заходу (канцелярія у Лос-Анджелесі, Каліфорнія)
• Єпархія Маямі і Південного Сходу (канцелярія у Корал-Гейблз, Флорида)
• Єпархія Нью-Йорка і Вашингтона (канцелярія у Інглвуді, Нью-Джерсі)
• Єпархія Оттави, Східної Канади і півночі штату Нью-Йорк (канцелярія у Монреалі, Канада);
• Єпархія Толідо та Середнього Заходу (канцелярія у Толідо, Огайо);
• Єпархія Вічити та Центральної Америки (канцелярія у Вічита, Канзас);
• Єпархія Вустера і Нової Англії (канцелярія у Вустері, Массачусетс).

Євангелізація і місіонерство

Багато консервативних колишніх англікан перейшли до Антіохійської архієпархії, деякі приєднуються і очолюють парафії з богослужінням за західним обрядом, який більш звичний для західних християн. Нинішня місія Антіохійської православної архієпархії Північної Америки полягає у тому, щоби «принести Православ'я в Америку», тож юрисдикція має дуже активний відділ місіонерства та євангелізації на чолі з протоієреєм Пітером Ґілквістом, який очолив масовий перехід з невизнаної Євангелічної Православної Церкви до канонічного Православ'я. Ґілквіст вийшов на пенсію у грудні 2011 року і помер в липні 2012 року. Отець Майкл Кейзер був названий його наступником на посаді голови відділу^[4].

Єпархія також включає в себе Служіння стародавньої віри (Ancient Faith Ministries) з його добре відомим Радіо стародавньої віри (Ancient Faith Radio) — Інтернет-радіостанцією з вмістом на тему православного християнства, включно з низкою радіостанцій та понад 100 подкастів.

У результаті євангелізації та місіонерства Антіохійська архієпархія мала значне зростання в період з середини 1960-тих і до 2012. Архієпархія мала лише 65 парафій у США в середині 1960-тих, а в 2011 року ця цифра становила вже 249 парафій^[5].

Стосунки з іншими християнськими конфесіями

Єпархія раніше був членом Національної ради церков США, але собор архієпархії 28 липня 2005 одноголосно проголосував за повну відмову від участі у діяльності цього органу, посилаючись на його підвищену політизацію і, як правило, безплідність. Це робить архієпархію єдиною великою православною юрисдикцією в США, яка пішла на такий крок^[6][7].

Єпископат

Антіохійський собор святого Миколая у Брукліні

Хоча навернені американці відіграють суттєву роль у житті єпархії і широко представлені серед духовенства і мирян, всі старші ієрархи Антіохійської архієпархії мають левантійське походження.

Предстоятель

• Йосиф (Аль-Зелаві), митрополит Нью-Йоркський і Північної Америки

Інші єпископи

• Василь (Ессей), єпископ Вічитський
• Томас (Йозеф), єпископ Чарльстонський
• Александр (Муфаррідж), єпископ Оттавський
• Йоан (Абдалла), єпископ Вустерський
• Антоній (Майклз), єпископ Толідський
• Миколай (Озон), єпископ Маямський
• Димитрій (Хурі), єпископ Джаблійський, на пенсії

Колишні предстоятелі

Архієпархія Нью-Йорка

• Митрополит Віктор (Або-Ассалей), 1924-1935
• Митрополит Антоній (Башир), 1936-1966
• Митрополит Філіп (Саліба), 1966-1975

Архієпархія Толідо

• Митрополит Самуїл (Давид), 1936-1958
• Митрополит Михайло (Шахін), 1958-1975

Архієпархія Північної Америки

• Митрополит Філіп (Саліба), 1975-2014
• Митрополит Йосиф (Аль-Зелаві), 2014 - нині

Див. також

• Антіохійська православна архієпархія Австралії, Нової Зеландії та всієї Океанії
• Православна церква Антіохії