Апостольська православна церква

Апостольська православна церква (АПЦ) ; офіційне найменування: Централізована релігійна організація «Об'єднання православних громад апостольської традиції» (ЦРВ ОПОАТ) — російське православне релігійне об'єднання поза спілкуванням з РПЦ МП.^[1] Під час заснування підтримувала канонічне спілкування з УАПЦ. Зареєстроване Міністерством юстиції Російської Федерації 6 травня 2004 року.

Засновниками Апостольської православної церкви виступили: колишній священник Російської православної церкви, відлучений від РПЦ через анафематування, Гліб Якунін, митрополит Російської істинно-православної церкви Стефан (Ліницький) і колишній позаштатний ігумен Ставропольської єпархії РПЦ Кіріак (Темерциді)^[2].

Історія

31 січня 2000 року на пресконференції Гліба Якуніна, митрополита Стефана (Лініцького), митрополита Кіріака (Темерциді) та протоієрея Віталія Кужеватова в Національному інституті преси було оголошено декларацію про створення громадського руху «За відродження православ'я»^[3].

На основі положень декларації створили Православну церкву «Відродження», 13 травня 2000 року перейменовано на Апостольську православну церкву (АПЦ).

30 квітня 2004 АПЦ зареєстрували в Мін'юсті Росії під офіційною назвою Централізована релігійна організація «Об'єднання православних громад апостольської традиції»^[4].

Сучасний стан

Общини АПЦ існують у Москві, Санкт-Петербурзі, у Волгограді та області, у Саратові, у Пскові, у Таганрозі, у Бурятії, у Красноярському та Забайкальському краях, в Іркутській області, регулярно реєструються нові громади у різних містах та країнах. За межами міжнародно визнаних кордонів Росії громади є на території окупованого у 2014 році Криму, у Києві (Україна), у Німеччині, у країнах Африки, Північної та Південної Америк.

22 листопада 2015 року єпископи АПЦ Володимир (Мочарник) та Олег (Ведмеденко) з благословення священноначалія АПЦ оголосили про створення автокефальної Української незалежної апостольської православної церкви (УНАПЦ). Ведмеденка було обрано предстоятелем церкви з титулом митрополита всієї України^[5].

У Східному Сибіру громади АПЦ спочатку розвивалися бурятською гілкою БАМа, але невдовзі вийшли межі Бурятії. Групи АПЦ стали з'являтися в Красноярському краї та Іркутській області.

До 23 березня 2022 року керівником ЦРВ «Об'єднання Православних Общин Апостольської Традиції» вважався Кужеватов Віталій Юрійович.

Проте вже з 23 березня 2022 року керівником даного ЦРВ вважається архієпископ Міхнов-Вайтенко Григорій Олександрович, який на той момент офіційно обіймав посаду керівника справами ЦРВ ОПОАТ. 29 квітня 2023 року відбулася позачергова сесія Собору Апостольської Православної Церкви. У зв'язку з поданим проханням про вшанування митрополита Віталія Кужеватова, сесія була присвячена виборам нового Предстоятеля АПЦ. Шляхом відкритого голосування новим Предстоятелем АПЦ одноголосно обрали архієпископа Григорія.

Єпископат

Віталія Кужеватова в єпископи поставлено 7 травня 2000 р. собором єпископів на чолі з митрополитом Стефаном (Ліницьким). Стефан (Ліницький) був поставлений на єпископи 17 грудня 1996 р. у Тернополі собором єпископів УАПЦ на чолі з єпископом Мефодієм (Кудряковим).

Не пізніше 2018 року до АПЦ приєднався митрополит Михаїл, в миру Майкл Дуайт Кіркланд (Michael Dwight Kirkland), раніше - єпископ Колумбусу і Огайо, 1952 року народження, громадянин США. За його участю в 2005 році була заснована Українська автокефальна православна церква канонічна, початкова назва - соборноправна.

Єпископат АПЦ^[6] станом на квітень 2018 року:

• Діонісій Агапов, митрополит Сибірський та Далекосхідний;
• Авдій (Привалов), єпископ Львівський;
• Арсеній (Зубаков), єпископ Віденський, пізніше відокремився від АПЦ та створив самостійну Австрійську Православну Церкву.

Згідно з інтернет-ресурсами АПЦ, далі в єпископаті цієї конфесії згадувалися:

• Гонсало Хіральдо єпископ, Західний обряд;
• Афтімос Сінклер, архієпископ та головний радник предстоятеля АПЦ у Північній Америці;
• Григорій Міхнов-Вайтенко, єпископ Варязький та Балтійський (з 2015 року);
• Вонифатій Рижов, єпископ Донський та Південноросійський (у 2021 році залишив АПЦ);
• Михайло (Комалрам), єпископ Гессенський та Біхарський;^[7].
• Олександр (Глущенко), єпископ Дідовський.
• Феодосій (Чернійкін), єпископ Новосибірський з 2022 року.
• Софроній (Мурадов), єпископ Донський та Азовський з 2022 року.

В даний час у Росії є двоє архієпископів АПЦ:

• Григорій Міхнов-Вайтенко (син поета Олександра Галича), Архієпископ Варязький та Балтійський, Предстоятель Апостольської Православної Церкви;
• Віталій (Кужеватов), колишній предстоятель Апостольської православної церкви, архієпископ на спокої.

Неодноразово звертався з проханнями про прийом до АПЦ ієрарх РПКЦ Олексій (Кіріархіс), який приєднався у 2017 році до Всеросійської митрополії РПКЦ. ^[8]. Однак отримував відмову від колишнього предстоятеля Віталія Кужеватова. Згідно з повідомленням офіційного інтернет-ресурсу, Апостольською православною церквою в особі предстоятеля останньої — архієпископа Григорія (Михнова-Вайтенко) — 24 травня 2023 Алексій (Кіріархіс), з визнанням за ним сану архієпископа Сурозького і Таврійського, прийнятий з титулом екзарха місіонерської Согдійської митрополії, з центром у місті Самарканд (Узбекистан)^[9]. Кірірахіс неодноразово виявляв бажання емігрувати в Україну, він має богословський диплом Ужгородської української богословської академії.

Українські відгалуження АПЦ

Від АПЦ мають походження наступні православні течії України:

• Українська істинно-православна церква;
• Українська апостольська православна церква.

Також у 2019 році до АПЦ в Україні приєднався архієпископ Палермський і всієї Італії Лоренцо (Касаті). ^[10].

Судячи з усього, автономну діяльність з підпорядкуванням Московській митрополії АПЦ проводить єпископ з титулом "Львівський" Авдій, в миру - Володимир Привалов, який починав свою діяльність в "АПЦ Бурятії", але не пізніше 2017 року через початок гонінь емігрував з Росії в Україну.