Апостольські отці

Апо́стольські отці́ (лат. Patres Apostolici) — перші християнські автори, лідери християнської церкви (друга половина 1 століття — перша половина 2 століття), хоча їх твори не потрапили в Новий завіт. Апостольські отці з'єднують апостольський період історії Церкви з наступними її періодами.

Климе́нт Ри́мський

Ігнатій Антіохійський

Полікарп Смірнський

Папій Єраполіський

Кодрат Атенський

Представники

• Невідомий автор «Учення дванадцяти апотостолів» (Дідахе, бл. 90)
• Святий Климент († 97 чи 99) — учень апостола Петра, четвертий папа римський, апостол від сімдесяти;
• Святий Ігнатій Богоносець († 107, Рим) — учень апостола Івана Богослова, єпископ Антіохії;
• Святий Папій ( † 110÷120) — учень Івана Богослова, єпископ м. Єраполіс (Гієраполіс) в Анатолії (центральна Туреччина);
• Святий Полікарп(† 156) — учень Івана Богослова, майже сорок років був єпископом Смирнським.
• Кодрат Атенський.
• Невідомий автор (псевдо-Варнава) «Послання Варнави» (2 століття)

Див. також

• Патрологія
• Патристика

Джерела

• Peterson, John Bertram. The Apostolic Fathers [Архівовано 5 вересня 2018 у Wayback Machine.] // The Catholic Encyclopedia. Vol. 1. New York: Robert Appleton Company, 1907.
• Quasten, Johannes. Patrology. Vol. I. — Westminster, 1986.
• Киприан (Керн), архимандрит. Патрология (I-III веков). — Париж, Москва, 1996. — http://aleteia.narod.ru/inquisitio/kern1/kern0.htm [Архівовано 13 січня 2010 у Wayback Machine.]

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Апостольські отці

• Апостольські отці (тексти)