Аревахач

Аревахач (вірм. արևախաչ, сонячний хрест)^[1], також відомий як Вірменський знак вічності — древній вірменський символ у вигляді круглого, вихрового, гвинтоподібного кола, схожого на сонце^[2]. Один з найдавніших символів у вірменській культурі^[3]. Є головним образотворчим символом Вірменії та вірмен^[4][5].

Вірменський знак вічності

Символіка

Монумент «Відроджена Вірменія». На цьому монументі висотою 50 метрів можна знайти 7 знаків вічності — 5 в основі та 2 на вершині^{[джерело не вказане 4330 днів]}

В залежності від кількості елементів вірменський знак вічності називається відповідно шестикрилим або восьмикрилим^[6][7].

Згідно Вілю Мириманову, вписана в коло свастика як різновид хреста підкреслює момент руху, перетворення життя в смерть і смерті в життя^[8]. На думку О. Орлова, вихрова свастика («сегнерово колесо») «це є... вихор або вирва, за допомогою якої акумулюється енергія, необхідна для переходу з одного енергетичного плану в інший»^[9]. Хрест у колі, а також щит, зустрічається на хачкарах позначає ще й замкнутий цикл буття (життя — смерть — відродження)^[10]. Зустрічається на вірменських християнських пам'ятках з V століття, потім цей знак перейшов і на хачкари. До VIII століття про використання символу вічності у вірменській архітектурі можна вже говорити як про давню іконографічну пракуі^[11], причому символ зберіг своє значення з раннього середньовіччя до наших днів^[12].