Арчибальд Мак-Ліш

Арчибальд Мак-Ліш (англ. Archibald MacLeish; 7 травня 1892, Гленко, Іллінойс — 20 квітня 1982, Бостон, Массачусетс) — американський поет і письменник. Лауреат трьох Пулітцерівських премій (1933, 1953, 1959).

Арчибальд Мак-Ліш
англ. Archibald MacLeish
Народився	7 травня 1892(1892-05-07)[1][2][…]  Гленко, Кук, Іллінойс, США
Помер	20 квітня 1982(1982-04-20)[1][3][…] (89 років)  Бостон, США
Поховання	Pine Grove Cemeteryd[4]
Країна	США
Діяльність	бібліотекар, поет, драматург, письменник, викладач університету, поет-адвокат, адвокат
Alma mater	Єльський університет[5], Гарвардська школа права[5] і Школа Гочкіссаd
Заклад	Гарвардський університет[5], Бібліотека Конгресу[5] і Емгерстський коледж
Знання мов	англійська[1][6]
Мова творів	англійська
Magnum opus	The Fall of the Cityd
Членство	Американська академія мистецтв і наук, Фі Бета Каппа, Американська академія мистецтв та літератури і Roberts Commissiond[7]
Батько	Andrew MacLeishd
Мати	Martha Hillard MacLeishd
У шлюбі з	Ada MacLeishd[8]
Нагороди	Пулітцерівська премія за драмуd (1959) Римська премія[d] (1957) Боллінгенська преміяd (1952) Пулітцерівська премія за поетичний твірd (1953) Library Hall of Famed Fellowship of the Academy of American Poetsd (1966) Shelley Memorial Awardd (1932) Пулітцерівська премія за поетичний твірd (1933) Національна книжкова преміяd (1953) star on Playwrights' Sidewalkd Tony Award for Best Playd (12 квітня 1959)
Арчибальд Мак-Ліш у Вікісховищі

Життєпис

Народився в сім'ї торговця Ендрю Мак-Ліша, вихідця з Шотландії, і дочки священника з Коннектикуту, яка працювала в Іллінойському Рокфорд-коледжі.

Закінчив Єльський університет (бакалавр мистецтв), де навчався у 1911—1915 роках, вивчав англійську мову. У роки Першої світової війни дослужився до капітана артилерії. Закінчив Гарвардську школу права (1919) зі ступенем бакалавра права, потім у 1920—1923 роках вів юридичну практику в Бостоні.

У 1923—1928 рр. жив у Парижі, примикав до салону Гертруди Стайн.

У 1930—1938 рр. — письменник і редактор журналу «Fortune».

1939 року був призначений завідувачем Бібліотеки Конгресу, де працював до 1944 року.

У 1944—1945 рр. — помічник державного секретаря, один із творців ЮНЕСКО.

У 1949—1961 рр. викладав риторику та ораторське мистецтво в Гарварді.

У 1953—1956 роках був президентом Американської академії мистецтв і літератури.