Атаманчук Володимир Борисович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Атаманчук.

Володи́мир Бори́сович Атаманчу́к (нар. 18 липня 1961, Київ) — український скульптор. Член Національної спілки художників України від 1992 року.

Володимир Борисович Атаманчук
Народження	18 липня 1961(1961-07-18) (64 роки) Київ
Національність	українець
Країна	Україна
Жанр	скульптура
Навчання	Київський художній інститут
Вчитель	Бородай Василь Захарович
Діяльність	скульптор
Член	Національна спілка художників України
Атаманчук Володимир Борисович у Вікісховищі

Життєпис

Володимир Борисович Атаманчук народився 18 липня 1961 року в Києві.

1985 року закінчив Київський художній інститут (нині НАОМА — Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури). Навчався в майстерні Василя Бородая.

У 1985—1997 роках працював скульптором Київського творчого об'єднання «Художник».

Від 1997 року — головний художник-скульптор Монетного двору Національного банку України.

Від 1987 року бере участь у республіканських і всеукраїнських виставках.

Основні твори

• «Олена» (1989);
• пам'ятний знак герою Чорнобиля В. Правеку, місто Черкаси (1991);
• жертвам голодомору 1932—1933 (1947) років в с. Рогі́зка, Чечельницького району, Вінницької області (1991);
• воїнам-афганцям в м. Красноперекопськ, АР Крим (1992)^[1];
• монети — «80 років проголошення соборності України» (1999), «900 років Новгород-Сіверському князівству» (1999);
• золота, срібна, бронзова медалі — «Михайло Остроградський» (2001);
• срібна медаль «Петро Могила» (2001).