Атмосфера планети

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Атмосфера (значення).

Атмосфе́ра планети (від грец. άτμός — пара і σφαῖρα — куля) — зовнішня газова оболонка планети^[1], що утримується навколо неї гравітацією. Наявність атмосфери можлива лише за умови достатньо великої маси планети.

Атмосфера планети
Досліджується в	атмосферна фізика
Протилежне	outside the atmosphered
Атмосфера планети у Вікісховищі

Атмосфера Марса

У атмосфери немає чіткої верхньої межі. Зазвичай її умовно проводять на такій висоті, де більшість молекул надто швидкі, щоб гравітація могла запобігти їхньому вильоту в космос. Нижньою межею атмосфери є границя між газом і твердою або рідкою поверхнею. Для планет з непрозорими атмосферами ми не завжди знаємо точне положення цієї границі, а для деяких планет-гігантів її може не існувати.

У Сонячній системі газові гіганти (Юпітер і Сатурн) мають атмосферу, що складається переважно з водню та гелію (як більшість зір), аж до значної глибини (відносно радіуса). Глибше суміш H₂ і He знаходиться в конденсованому стані. Крижані гіганти (Уран і Нептун) складаються здебільшого з води, метану та аміаку, але мають густу атмосферу, яка складається переважно з водню та гелію. Планети земної групи (Земля, Венера, Марс), а також три супутники планет-гігантів (Титан, Енцелад і Тритон) мають менш щільну атмосферу, яка складається з молекул, важчих за водень і гелій. Інші небесні тіла в Сонячній системі мають дуже розріджену атмосферу, що складається з натрію (Місяць і Меркурій), кисню (Європа) або сірки (Іо). Карликова планета Плутон також має газову оболонку, коли він знаходиться найближче до Сонця, але ці гази замерзають на більшій частині орбіти Плутона.

Список атмосфер небесних тіл Сонячної системи

• 

  Графіки залежності швидкості вильоту від температури поверхні для деяких об’єктів Сонячної системи, які показують міцність утримування газів в атмосферах.

  Атмосфера Сонця
• Атмосфера Меркурія
• Атмосфера Венери
• Атмосфера Землі
  • Атмосфера Місяця
• Атмосфера Марса
• Атмосфера Юпітера
  • Атмосфера Іо
  • Атмосфера Європи
  • Атмосфера Ганімеда
  • Атмосфера Каллісто
• Атмосфера Сатурна
  • Атмосфера Титана
  • Атмосфера Енцелада
• Атмосфера Урана
  • Атмосфера Титанії
• Атмосфера Нептуна
  • Атмосфера Тритона^[en]
• Атмосфера Плутона

Тіло	Атмосфера	Зображення	T (K)	P (атм)	H 2	He	N 2	O2	CO2	CH 4	H2O	Ar	Ne
Сонце	Атмосфера Сонця		4000 -8000[2]	0,125[2]	90,965 %[2]	8,889 %[2]	102 ppm[2]	774 ppm[2]	-	-	-	-	112 ppm[2]
Венера	Атмосфера Венери		732	90	-	0,002 %	3,5 %	-	96,5 %	-	0,002 %	0,007 %	0,0007 %
Земля	Атмосфера Землі		288	1	0,5 %	0,0005 %	78,1 %	20,9 %	0,04 %	0,0002 %	від 0,001 % до 5 %	0,93 %	0,002 %
Марс	Атмосфера Марса		223	0,006	-	-	1,89 %	0,15 %	96 %	-	0,03 %	1,93 %	0,0003 %
Юпітер	Атмосфера Юпітера		170	-	86 %	13 %	-	-	-	0,1 %	0,1 %	-	-
Сатурн	Атмосфера Сатурна		130	-	96 %	3 %	-	-	-	0,4 %	0,0005 %	-	-
Уран	Атмосфера Урана		59	-	83 %	15 %	-	-	-	1,99 %	-	-	-
Нептун	Атмосфера Нептуна		59	-	80 %	19 %	-	-	-	1,5 %	-	-	-
Титан	Атмосфера Титана		95	1,45	0,1-0,2%	-	98,4 %	-	-	1,6 %	-	-	-
Енцелад[3][4]	Атмосфера Енцелада		75	сліди	-	-	4 %	-	3,2 %	1,6 %	91 %	-	-
(1) Для планет земної групи (Меркурій, Венера, Земля і Марс), Титана і Енцелада дані про температуру і тиск на поверхні. Для газових гігантів (Юпітер і Сатурн) і крижаних гігантів (Уран і Нептун) температура вказана там, де тиск дорівнює 1 атм. Для Сонця температура і тиск відповідають температурі основи фотосфери, а склад – фотосфері.

Див. також

• Атмосфера Землі
• Атмосферний тиск
• Міжнародна стандартна атмосфера
• Лінія Кармана
• Небо

Література

• АТМОСФЕРА [Архівовано 7 березня 2016 у Wayback Machine.] ЕСУ
• Sanchez-Lavega, Agustin (2010). An Introduction to Planetary Atmospheres. Taylor & Francis. ISBN 978-1420067323.