Ауер Леопольд Семенович

Леопо́льд Семенович А́уер (нім. Leopold Auer, угор. Auer Lipót; 7 червня 1845, Веспрем, Угорщина — 15 липня 1930, Лошвіц, поблизу Дрездена) — угорський і російський скрипаль, педагог, диригент та композитор, засновник російської скрипкової школи.

Ауер Леопольд Семенович
нім. Leopold Auer угор. Auer Lipót
Основна інформація
Дата народження	7 червня 1845(1845-06-07)[1][2][…]
Місце народження	Веспрем, Веспремський ярашd, Веспрем, Угорщина
Дата смерті	15 липня 1930(1930-07-15)[1][2][…] (85 років)
Місце смерті	Лошвіцd, Дрезден, Саксонія, Німецький Райх
Причина смерті	пневмонія
Поховання	Фернкліффd[3]
Громадянство	Угорщина[4]  США[5]  Цислейтанія  Російська імперія
Професії	скрипаль, диригент, музичний педагог, композитор
Вчителі	Йозеф Йоахім[6]
Відомі учні	Ельман Михайло Саулович[6], Яша Хейфец[6], Цимбаліст Єфрем Олександрович[6], Мільштейн Натан Миронович[7], Аркадьєв Іван Петрович, Вольф-Ізраель Михайло Олександрович і Serj Khutsievd
Інструменти	скрипка
Жанри	класична музика
Заклад	Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова
У шлюбі з	Nadezhda Pelikand
Діти	Zoya Auerd і Maria Auerd
Цитати у Вікіцитатах  Файли у Вікісховищі

Біографія

Народився 8 червня 1845 року в Австро-Угорщині в єврейській сім'ї (згодом прийняв християнство^[8]) . Музичну освіту здобув в Пештській консерваторії, де він навчався грі на скрипці у Давида Рідлі-Коне, потім у Віденській консерваторії у професора Я. Донта і вдосконалювався у Йозефа Йоахіма, який жив у Ганновері.

Служив концертмейстером у Дюссельдорфі, потім у Гамбурзі. В 1868 році став першим скрипалем в квартеті братів Мюллер, але незабаром залишив його, отримавши запрошення в Санкт-Петербурзьку консерваторію стати професором по класу скрипки, на місце Генрика Венявського.

У 1873 році Ауер став солістом-скрипалем при Імператорських театрах, а в 1874 році отримав звання соліста Його Величності. В 1880 році зайняв пост диригента симфонічних концертів придворної співочої капели. В 1881 році Ауер провів успішне турне по Росії та Західної Європі. З 1888 року по 1892 рік Ауер диригував симфонічними концертами Імператорського Російського музичного товариства. Очолював квартет Імператорського Російського Музичного Товариства, що користується великою популярністю як в Росії, так і за кордоном.

Викладав у Санкт-Петербурзькій консерваторії з 1868 по 1918 рік. В 1918 році емігрував у США. Професор Інституту музичного мистецтва в Нью-Йорку і Кертісовського інституту в Філадельфії.

Ауер виховав понад 300 учнів, серед яких Костянтин Горський, Мирон Полякін, Яша Хейфец, Є. Цимбаліст, М. Ельман, Б. Сібор, які прославили «російську скрипкову школу»^{[джерело?]}.

Помер 17 липня 1930 року в місті Лошвіц, поблизу Дрездена, від запалення легенів. Похований в США в м. Хартсдейл, Нью-Йорк, на кладовищі Фернкліфф^[en].

У сім'ї Леопольда Ауера після смерті його дочки виховувався онук, згодом відомий актор Міша Ауер. Внучатим племінником Леопольда Ауера був відомий композитор Дьордь Лігеті.

Творчість

Ауер є автором таких видатних творів:

• «Угорська рапсодія» (фр. Rapsodie hongroise),
• «Концертна тарантела» (фр. Tarantelle de concert),
• «Романс» (фр. Romance),
• 2 «Мрії» (фр. Reveries),
• Дві каденції до скрипковий концерту Л. Бетховена
• Каденція до концерту Й. Брамса.

Також Ауер написав дві книжки методологічного й автобіографічного характеру (обидві – англійською мовою): «Як навчаю гри на скрипці» (1921) та «Моє довге життя в музиці» (1923).

Література

• Раабен Л. Л. С. Ауэр. — Л., 1962.