Цислейтанія

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Австрія (значення).

Ціслейтанія^[1][2] або Цислейтанія^[3] (нім. Cisleithanien також Zisleithanien, укр. Долитавщина, угор. Ciszlajtánia, чеськ. Předlitavsko, словац. Predlitavsko, пол. Przedlitawia, хорв. Cislajtanija, словен. Cislajtanija, рум. Cisleithania, італ. Cisleitania) — у 1867—1918 роках назва однієї із двох складових частин Австро-Угорщини. Цислейтанія охоплювала землі, безпосередньо підконтрольні австрійській імперській короні, Транслейтанія — угорській королівській короні.

Ціслейтанія Цислейтанія (Королівства і землі, представлені в Райхсраті) нім. Cisleithanien (Die im Reichsrat vertretenen Königreiche und Länder)
Австро-Угорщина
1867 – 1918
Прапор Герб
Девіз лат. Indivisibiliter ac inseparabiliter Неподільні та нерозлучні
Гімн немає Імператорський гімн Gott erhalte, Gott beschütze / Unsern Kaiser, unser Land! Боже, збережи, Боже, захисти, нашого імператора, нашу країну!
Австрії: історичні кордони на карті Цислейтанія (землі австрійської корони) позначені червоним
Столиця	Відень 48°30′ пн. ш. 16°23′ сх. д.H G O
Мови	німецька, чеська, польська, хорватська, сербська, українська, румунська, словенська, італійська
Релігії	Католицизм, Протестантизм, Православ'я, Юдаїзм, Сунізм
Форма правління	Конституційна монархія
Імператор
• 1867–1916	Франц Йосиф I
• 1916–1918	Карл I
Міністр-президент
• 1867–1871	Фрідрік фон Бейст
• 1918	Генріх Ламмаш
Законодавчий орган	Райхсрат
• Верхня палата	Палата шляхти
• Нижня палата	Палата представників
Історичний період	Неоімперіалізм
• Австро-угорський компроміс	30 березня
• Розпад Австро-Угорщини	31 жовтня 1918
• Шенбруннська декларація	11 листопада 1918
• Скасування монархії	12 листопада
Площа
• 1910	300 005 км2
Населення
• 1910	28 571 934 осіб
Густота	95,2 осіб/км²
Валюта	Гульден (1867–1892) Крона (1892–1918)
Попередник Наступник Австрійська імперія Німецька Австрія
Сьогодні є частиною	Австрія Боснія і Герцеговина Хорватія Чехія Італія Чорногорія Польща Румунія Словенія Україна
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Цислейтанія

Історія Австрії
Галльштаттська культура
Доісторична Австрія
Римські провінції (Норик • Реція)
Карантанія
Східна (Австрійська) марка
Австрійське герцогство
Австрійське ерцгерцогство
Священна Римська імперія (Габсбурзька монархія)
Австрійська імперія
Австро-Угорщина (Цислейтанія)
Німецька Австрія
Перша австрійська республіка
Федеративна держава Австрія
Аншлюс
Австрія у часи націонал-соціалізму
Окупація Австрії союзниками
Друга австрійська республіка
Портал «Австрія» переглянути обговорити редагувати

Назва

Хоронім Цислейтанія походить від назви прикордонної річки Лайти (Литави).

Офіційна назва — нім. Die im Reichsrat vertretenen Königreiche und Länder — Королівства і землі, представлені в Райхсраті (Імперській раді).

Історія

До австро-угорської угоди 1867 року і утворення Австро-Угорщини, розділеної на Цислейтанську і Транслейтанську частини, термін «Австрія» був загальною назвою для всіх земель створеної в 1804 році Австрійської імперії. В австро-угорський період під «Австрією» мали на увазі Цислейтанську частину держави на протилежність до Транслейтанської (або Угорської в ширшому сенсі).

Територіально землі австрійської корони включали не лише сучасну Австрію, але також і Словенію, Чехію, Моравію, значні області сучасних Хорватії, Польщі та України, а також деякі райони Італії (Гориція, Трієст, частину Тіроля).

У складі Австро-Угорщини цислейтанські (австрійські) землі мали окремий від угорських парламент (вищезазначений Райхсрат), уряд (очолюваний міністром-президентом) і деякі інші органи управління.

Населення

Етнічний склад населення (1910)

Національність	Кількість	% від загальної кіл. насення
Німці	9 950 266	34,8 %
Чехи	6 435 983	22,5 %
Поляки	4 967 984	17,3 %
Рутени (Українці)	3 518 854	12,3 %
Словенці	1 252 940	4,4 %
Хорвати та Серби	783 334	2,8 %
Італійці	768 422	2,7 %
Румуни	275 115	1 %
Угорці	10 974	0,03 %
Інші		2 ‰
Загалом	28 571 934	100 ‰
Джерело: Allgemeines Verzeichnis der Ortsgemeinden und Ortschaften Österreichs nach den Ergebnissen der Volkszählung vom 31. Dezember 1910

Адміністративно-територіальний поділ

№	Герб	Земля	Німецька назва	Столиця	Площа в км²	Населення (1910)
1		Богемське королівство	Königreich Böhmen	Прага	51.947	6.769.548
2		Буковинське герцогство	Herzogtum Bukowina	Чернівці	10.441	800.098
3		Каринтійське герцогство	Herzogtum Kärnten	Клаґенфурт	10.326	396.200
4		Крайнинське герцогство	Herzogtum Krain	Любляна	9.954	525.995
5		Далмацьке королівство	Königreich Dalmatien	Задар	12.831	645.666
6		Королівство Галичини та Володимирії	Königreich Galizien und Lodomerien	Львів	78.497	8.025.675
7		Австрійське Примор'я Графство Гориці і Градишки Імперське вільне місто Трієст Маркграфство Істрія	Österreichisches Küstenland Gefürstete Grafschaft Görz und Gradisca Reichsunmittelbare Stadt Triest Markgrafschaft Istrien	Трієст Гориція Пореч	7.969 95 2.918 4.956	893.797 229.510 260.721 403.566
8		Князівство Нижня Австрія	Erzherzogtum Österreich unter der Enns	Відень	19.825	3.513.814
9		Моравське маркграфство	Markgrafschaft Mähren	Брно	22.222	2.622.271
10		Зальцбурзьке герцогство	Herzogtum Salzburg	Зальцбург	7.153	214.737
11		Князівство Верхньої і Нижньої Сілезії	Herzogtum Ober- und Niederschlesien, Herzogtum Schlesien	Опава	5.147	756.949
12		Штирійське герцогство	Herzogtum Steiermark	Грац	22.425	1.444.157
13		Тірольське графство	Gefürstete Grafschaft Tirol	Інсбрук	26.683	946.613
14		Князівство Верхня Австрія	Erzherzogtum Österreich ob der Enns	Лінц	11.982	853.006
15		Область Форарльберґ	Das Land Vorarlberg	Брегенц	2.602	145.408

Австро-Угорщина:
Цислейтанія (Австрійська імперія): 1. Богемія, 2. Буковина, 3. Каринтія, 4. Крайна, 5. Далмація, 6. Галичина, 7. Примор'я, 8. Нижня Австрія, 9. Моравія, 10. Зальцбург, 11. Сілезія, 12. Штирія, 13. Тіроль, 14. Верхня Австрія, 15. Форарльберг;
Транслейтанія (Угорське королівство): 16. Угорщина, 17. Хорватія і Славонія;
Австро-Угорський кондомініум: 18. Боснія і Герцеговина

Див. також

• Австро-угорський компроміс
• Німецька Австрія
• Транслейтанія