Ачкіназі Ігор Веніамінович

Ігор Веніамінович Ачкіназі (рос. Ачкинази Игорь Вениаминович; нар. 25 червня 1954, Сімферополь — пом. 10 березня 2006, Сімферополь) — радянський та український історик, археолог та етнолог-кримознавець.

Ачкіназі Ігор Веніамінович
Народився	25 червня 1954(1954-06-25)  Сімферополь, Українська РСР, СРСР
Помер	10 березня 2006(2006-03-10) (51 рік)  Сімферополь, Україна
Країна	Українська Радянська Соціалістична Республіка  Україна
Діяльність	історик, археолог, етнолог
Alma mater	СДУ (1981)
Галузь	історія, етнографія і археологія
Заклад	Інститут сходознавства НАН України
Науковий ступінь	кандидат історичних наук (2000)
Науковий керівник	Q107587375?

Життєпис

Народився 25 червня 1954 року в Сімферополі в сім'ї чоботаря^[1]. Батько — Веніамін Мойсейович (Борис Михайлович) Ачкіназі (1927—1992), за походженням кримчак, випускник історичного факультету Сімферопольського державного університету імені М. В. Фрунзе (1976), ініціатор створення і перший голова (1989—1992) Кримського товариства кримчаків «Къримчахлар»^[2][3][4]. Мати — росіянка^[5].

У 1981 році закінчив Сімферопольський державний університет імені М. В. Фрунзе^[3]. У 1980—1985 роках працював у Відділі археології Криму Інституту археології АН УРСР, брав участь у археологічних дослідженнях. У 1986—1989 роках був співробітником відділу охорони пам'яток Кримського облвиконкому, де розробив методику паспортизації пам'яток археології. У 1989 році почав працювати в науково-дослідницькій лабораторії Сімферопольського державного університету, в якій розпочав дослідження з історії та культури кримчаків. З 1992 року працював у Кримському відділенні Інституту сходознавства імені А. Ю. Кримського НАН України^[1].

28 січня 2000 року в Києві захистив кандидатську дисертацію на тему: «Кримчаки (Проблема формування спільності та її етнічна історія до 1913 р.)» (науковий керівник — кандидат історичних наук, доцент А. Г. Герцен)^[6]. Брав участь у наукових конференціях з проблем історії Криму, юдаїки та релігієзнавства. Мав понад 85 наукових публікацій, зокрема з історії та етнокультури народів Криму^[3].

Помер 10 березня 2006 року в Сімферополі^[1][7].

Громадська діяльність

Був одним із організаторів та членів правління Кримського республіканського культурно-просвітницького товариства кримчаків «Къримчахлар»^[1]. У 1992 році в Сімферополі очолив першу після Другої світової війни кримчацьку релігійну організацію «Къагал аКодеш за ритуалом Кафи»^[8]. У 2004 році в Сімферополі спільно з Юрієм Пуримом ініціював створення Історико-етнографічного музею кримчаків^[9].

30 квітня 2004 року за розпорядженням Ради міністрів Автономної Республіки Крим увійшов до складу робочої групи з вивчення питань, пов'язаних з відновленням історичної топоніміки Криму^[10].

У 2004 році удостоєний премії імені Євсея Пейсаха, заснованої в 1990 Кримським республіканським фондом культури, що вручається «за краще дослідження в галузі історії та культури кримчацького народу»^[3][11].

Пам'ять

• У 2015 році ім'я Ігоря Веніаміновича Ачкіназі присвоєно Народному історико-етнографічному музею кримчаків^[9].
• На будинку в Сімферополі на вул. Мічуріна, де жили В. М. та І. В. Ачкіназі, встановлено меморіальну дошку^[12].
• У квітні 2021 року було презентовано документальний фільм «Династія кримчаків Ачкіназі», присвячений Борису Михайловичу (Веніаміну Мойсейовичу) Ачкіназі та членам його родини. Документальний фільм знято за грантової підтримки Державного комітету у справах міжнаціональних відносин Республіки Крим з ініціативи товариства «Къримчахлар»^[13].