Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Історико-етнографічний музей кримчаків

музей у місті Сімферополь З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Історико-етнографічний музей кримчаківmap
Remove ads

Історико-етнографічний музей кримчаків або Народний історико-етнографічний музей кримчаків імені І. В. Ачкіназі — музей у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим, де зібрані матеріали та предмети історії, культури, видатних осіб автохтонного етносу Криму кримчаків.

Народний історико-етнографічний музей кримчаків
імені І.  В. Ачкіназі
Thumb
44°56′28″ пн. ш. 34°06′16″ сх. д.
Типмузей 
Країна Україна 
Розташування Україна, Крим, Сімферополь
Адресавул. Крилова, 54
Засновано2004
Відкрито2004
Фонд1333 од.[1]
ДиректорБакши Ніна Юріївна[2]
Thumb
Історико-етнографічний музей кримчаків (Автономна Республіка Крим)
Thumb

 Історико-етнографічний музей кримчаків у Вікісховищі 
Remove ads

Загальні дані

Історико-етнографічний музей кримчаків розташований за адресою Сімферополь, вулиця Крилова, 54. Музей створено у 2004 році при етно-культурному центрі кримчаків[3]. Статус — не юридична особа, форма власності колективна.

З історії

Узагальнити
Перспектива

Задум створити власний музей виник одразу після Другої світової війни. Після закінчення війни кількість кримчаків у порівнянні з довоєнною статистикою скоротилося майже на 80 %, відтак почали збирати свідчення про представників етносу. Під час таких зустрічей часто лунала ідея про створення власного музею. Попри брак коштів на його організацію (хоча гроші на музей — членські внески й пожертви збирали роками та складали в старовинну металеву скриню кум бару). Втілити у життя ідею допомогли державний і кримський комітети у справах національностей та фонд «Відродження»[4].

Перша спроба створення музею була зроблена ще в 1960-ті роки, але політика нашої держави була — повне ігнорування нашого народу.[5]

Засновниками музею є представник правління кримчаків Пурім Ю. М. та член правління товариства «Къримчахлар», науковий співробітник Інституту сходознавства, кандидат історичних наук, етнолог Ігор В. Ачкіназі Згідно постанови 1 березня 2009 року колегії Міністерства культури і мистецтв Автономної Республіки Крим отримав статус «народного музею»[6]. У 2013 році у Блакитній залі Центрального музею Тавриди під час V-го Республіканського конкурсу музеїв Криму, в рамках Міжнародного дня музеїв, Історико-етнографічний музей кримчаків отримав II місце та нагороджений Дипломом II ступеня в номінації «Найкращий музей, який на громадських засадах»[7]. У 2014 році відбулось святкування 10-ти років зі заснування музею. Взяти участь у святкуванні прийшли представники громад Криму, працівники кримських музеїв, журналісти тощо[5].

Thumb
Духовний лідер кримчаків
«хахам» (мудрець)
Remove ads

Фонди, експозиція, діяльність

Узагальнити
Перспектива

Експозиції виконані за музейними стандартами. Експонати перебувають під системою музейного захисту та описані за музейними стандартами. Загальна кількість експонатів — 1333 одиниць зберігання, кількість музейних предметів основного фонду складає — 273 одиниць.[8] Експонати зображують життя кримчаків у ХІХ століття до наших часу[4]. Ведеться номенклатурна та облікова документація. Складаються акти прийому та видачі експонатів. Опис експонатів записаний в трьох книгах обліку[1]. За період з 25 червня по 5 серпня 2009 року фонд музею поповнився 52 експонатами[9]. Надходження відбулося з міст Сімферополя, Алушти, Білогірська. У музеї діє свій архів, який обладнаний шафами та стелажами, працює відповідно до архівних стандартів. Музей знаходиться під охоронним захистом.

Коротка інформація Зовнішні відеофайли ...

Перша кімната відкрилась у червні 2004 року. Наступна площа розширена за рахунок ще двох розташованих поруч кімнат. На даний момент у музеї є три експозиційні зали. 1. Голокост, 2. Картинно-портретний та 3. Культурна спадщина кримчаків. Площа музею становить 82,7 м².

  • Перший зал — «Голокост» складається з дев'яти стендів і дев'яти вітрин, в ньому розташовані експонати, що показують геноцид кримчаків під час Другої світової війни. На Кримському півострові розстріляно приблизно 80 % всіх кримчаків.
  • Другий зал — «Картинно-портретний». У ньому проводяться лекції та засідання науковців та культурних діячів. У ньому розташований триптих «Звичаї та традиції кримчаків»[10], портрети кримчаків — серед яких кримчацькі педагоги, священнослужителі та відомі культурні діячі.;
  • Третій зал — «Культурна спадщина кримчаків». Зібрані матеріали, що розповідають про популяризаторів кримчацької культури та етнографічні особливості кримчацького етносу.

Існуючи експозиції:

  • Видатному письменникові кримчацького походження Іллі Сельвінському, його творчості та моментів його біографії[11];
  • Старовинний посуд кримчаків, музичні інструменти. Рідкісні документи та фотографії кримчаків, які раніше зберігалися в Державному етнографічному музеї Санкт-Петербурга та Держархіві Сімферополя.
  • «Къримчахлар» сьогодні: видання кримчацької літератури («Альманах» кримчаки № 1, № 2-3, вірші кримчацьких поетів та письменників тощо).

Музеї постійно проводять різні масові заходи дні пам'яті кримчаків, дні культури, зустрічі з цікавими людьми, екскурсії музеєм.

Remove ads

Рада сприйняття музею

Рада сприйняття музею[12]

  • Пурім Юрій Мойсейович — почесний голова товариства «Кримчахлар», заслужений працівник культури України та АР Крим;
  • Піркова Дора Тов'євна — голова правління товариства, заслужений працівник культури АР Крим;
  • Зенгіна Наталія Іванівна — заступник голови правління товариства;
  • Бакші Ніна Юріївна[13][14] — член правління товариства, завідувачка музею і хранитель фондів музею;
  • Борохів Ілля Данилович — член правління товариства, художник.
Remove ads

Див. також

Примітки

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads