Ашимов Асаналі Ашимович

Асаналі Ашимович Ашимов (каз. Асанәлі Әшімұлы; нар. 8 травня 1937, с. Жайилма, Сарисуський район, Жамбилська область, Казахська РСР, СРСР^[6]) — радянський, казахський актор, режисер театру та кіно, сценарист, педагог. Герой Праці Казахстану (2017). Лауреат Державної премії СРСР (1974). Народний артист СРСР (1980)^[7].

Ашимов Асаналі Ашимович
каз. Асанәлі Әшімұлы рос. Асанали Ашимович Ашимов
Народився	8 травня 1937(1937-05-08)[1][2][3] (88 років)  Жайилма, Жайилминський сільський округ, Сарисуський район, Джамбульська область, Казахська РСР, СРСР[3] або Байкадам (Бухар-Жирауський район), Кокпектинський сільський округ (Бухар-Жирауський район), Бухар-Жирауський район, Карагандинська область, Казахська РСР, СРСР[4][5][…]
Країна	СРСР  Казахстан
Діяльність	актор, кінорежисер, театральний режисер, сценарист, театральний педагог
Alma mater	Казахська національна консерваторія імені Курмангази
Заклад	Казахський театр драми ім. М. Ауезова
Роки активності	1961 — тепер. час
Партія	КПРС
Нагороди
IMDb	ID 0038966
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ашимов.

Біографія

Народився 8 травня 1937 року в селі Жайилма^[8] (за іншими джерелами — 9 травня 1937 року в селі Байкадам^[9] і в 1939 році^[10]) Сарисуського району Південно-Казахстанської області (нині — в Жамбильській області) Казахської РСР. Походить із роду шеркеш племені байули.

1961 року закінчив театральний факультет (з 1977 року — Театрально-мистецький інститут, нині Казахська національна академія мистецтв імені Т. К. Жургєнова) при Казахська національна консерваторія імені Курмангази в Алма-Аті.

У 1961—1963 роках працював на кіностудії «Казахфільм», де розпочалася його активна кінематографічна діяльність.

З 1963 — актор, режисер Казахського драматичного театру ім. М. О. Ауезова в Алма-Аті. У 1987—1988 роках був художнім керівником театру.

Працював з такими майстрами театру, як Серке Кожамкулов, Шакен Айманов, Курманбек Жандарбеков, Канабек Байсеїтов та багатьма іншими. У театрі грав із популярними артистами, як Нурмухан Жантурін, Ідріс Ногайбаєв, Ануар Молдабеков.

Під час роботи на сцені Казахського драматичного театру ім. М. О. Ауезова ним створено близько 50 ролей.

Ставив вистави в інших театрах — у Шимкентському обласному драматичному театрі ім. Ж. Шаніна, Казахський державний академічний театр для дітей та юнацтва імені Габіта Мусрепова.

Багато знімався у кіно. Дебютував студентом у фільмі «Ботагоз» (1958) за повістю Сабіта Муканова, де зіграв роль Кенжетая. Його партнеркою була також дебютантка Гульфайрус Ісмаїлова, яка пізніше стала відомим театральним художником. Після низки прохідних ролей актор запам'ятався в ролі підступного Бекежана в кінодрамі за казахським епосом «Киз-Жибек» (режисер Султан-Ахмет Ходжиков, 1970).

Тоді ж він отримав головну роль у фільмі свого тестя Шакена Айманова «Кінець отамана» за сценарієм Андрія Міхалкова-Кончаловського. Фільм мав великий успіх у всьому Союзі. Тільки 1972 року його переглянуло 30 млн глядачів. Стрічка започаткувала цілу трилогію про чекіста Чадьярова, який став візитівкою актора.

У 1977 році Ельдор Уразбаєв зняв другий фільм трилогії «Транссибірський експрес» за сценарієм Олександра Адабаш'яна та Микити Міхалкова, де знову він у головній ролі, і знову успіх, у якому неабияке значення зіграла артистична чарівність та майстерність актора — 24 млн глядачів.

Нарешті, 1989 року за сценарієм його самого режисери І. Вовнянко та Гук Ін Цоєм поставили завершальний фільм трилогії — «Маньчжурський варіант».

Через 20 років актор вирішив реанімувати цю історію та режисер Хуат Ахметов зняв новий фільм про пригоди Касимхана «Хто ви, пане Ка?» (2009) знову з А. А. Ашимовим у головній ролі.

Через завантаженість у театрі актор знявся лише у трьох десятках фільмів, але його згодом більше почала залучати роль кінорежисера. У 1981 році він дебютував фільмом «Рік дракона» за історичним романом Зії Самаді (сценарій Юрія Візбора) про уйгурське повстання XIX століття в Сіньцзяні. У 1985 році зняв фільм «Легендарний Чокан» про відомого казахського вченого та мандрівника Чокана Валіханова, в головній ролі його син Сагі.

Потім поставив фільми «Полин» (1986), кінодраму за казахським епосом «Кози Корпеш — Баян сулу» (1992), «Будинок біля солоного озера» за сценарієм письменника Сатімжана Санбаєва (2004).

Викладав у Казахській національній академії мистецтв ім. Т. К. Жургєнова (професор)^[11].

Член КПРС із 1973 року.

З 1990 — президент кіностудії «Елім-ай»^[12].

У 2017 році стало відомо, що актор ухвалив остаточне рішення залишити театральну сцену. За його словами, причин для цього було кілька: пішли з життя партнери, немає режисера, з яким він хотів би працювати.^[13]

Особисте життя

• Мама залишилася вдовою, коли їй було всього 22 роки, більше не виходила заміж^[14] пом. у 2002 році.^[15]
• Перша дружина — Майра Айманова (1938—1993), що стала пізніше оперною співачкою. Дочка Шакена Айманова (1914—1970), казахського кінорежисера, народного артиста СРСР (1959). Одружився ще студентом. Шлюб тривав 35 років, аж до смерті Майри.^[14]
  • Син — Маді (1959—1999), архітектор.
    • Онуки: Нуріля (1963), Нуралі (1970).
      • Правнуки: Санія (2010), Саян (2014), Самаді (2021)
  • Син — Сагі (1961—1999), актор.
  • Син — Ансар (1997)
  • Дочка — Майра (1997)
    • Правнучка — Аяна (2021)

• Друга дружина — Гульсім^[16].
  • Син — Олжас (1980)^[16].
• Третя дружина — Маржан, шлюб тривав лише 2 роки.^[16]
  • Дочка — Сагіна (2001)^[16].
• Четверта дружина (із 2002) — Багдат (нар. 1971), його лікар. У січні 2008 року 70-річний актор знову став батьком^[17]. Сина дружина назвала також Асаналі.

Творчість

Ролі в театрі

• 1969 — «Дон Жуан, або Любов до геометрії» М. Фріша — Дон Жуан
• 1979 — «Ревізор» М. В. Гоголя — Городничий
• 2002 — «Перед заходом сонця» Г. Гауптмана — Матіас Клаузен
• «Кози Корпеш — Баян сулу» Г. М. Мусрепова — Кодар, Кози-Корпеш
• «Каракипчак Кобланди» М. О. Ауезова — Айшуак
• «Єнлик-Кебек» М. О. Ауезова — Кебек
• «Заповіт нащадкам» Г. Мусрепова — Сирим Датов
• «Кров і піт» А. К. Нурпеїсова — Єламан
• «Абай» М. О. Ауезова і Л. С. Соболєва — Айдар
• «Сходження на Фудзіяму» Ч. Айтматова і К. Мухамеджанова — Осінбай Татаєв
• «На чужині» К. Мухамеджанова — Асан
• «Буран» Тахаві Ахтанова — Касболат
• «Несмішна комедія» А. Ашимов — Сенжан
• «Варшавська мелодія» Л. Г. Зоріна — Віктор
• «Абай» М. О. Ауезова — Керім^[18]
• «Ранкова луна» К.Іскака, за мотивами повісті М. Ауезова «Постріл на перевалі» — Жарасбай^[18]

Постановки

• 1969 — «Дон Жуан, або Любов до геометрії» М. Фріша
• 1979 — «Ревізор» М. В. Гоголя
• 1987 — «Амангельди» Г. М. Мусрепова
• 1987 — «Чи є отрута, яку я не пив…» І. Оразбаєва
• 1988 — «Якби я був султан» С. Ваннуса
• 1989 — «Акбілек» Ж. Аймауитова

Ставив вистави в інших театрах — у Шимкентському обласному драматичному театрі ім. Ж. Шаніна — вистава «І навіть султан не вічний», у Республіканському театрі юного глядача ім.Г. Мусрєпова — «Сонячна красуня Кунекей».

Фільмографія

Ашимов, Кінець отамана

Актор

• 1957 — Ботагоз — Кенжетай
• 1959 — Дорога йде вдалину — Болат
• 1959 — На дикому брезі Іртиша — Жанай Уралов
• 1960 — В одному районі — Дюсен Бектасов
• 1961 — Пісня кличе — Тойбазар
• 1962 — Хлопчик мій — Мурат
• 1962 — Перехрестя — Іскандер
• 1964 — Сліди йдуть за горизонт — Турар
• 1966 — Тривожний ранок — Берген
• 1966 — Крила пісні — Каймен
• 1969-1970 — Киз-Жибек — Бекежан
• 1970 — Кінець отамана — чекіст Чадьяров
• 1974 — Водоспад — Мамбет Усенов
• 1975 — Вибір — Кожамкул
• 1976 — Кидок, або Все почалося в суботу — професор
• 1976 — Моє кохання на третьому курсі — епізод
• 1977 — [Транссибірський експрес (фільм, 1977)|Транссибірський експрес]] — Фан (Чадьяров)
• 1979 — Смак хліба — Камал Айкенов
• 1979 — Срібний Ріг Ала-Тау — Нургази
• 1980 — Гонці поспішають — Каражал
• 1981 — Провінційний роман — прокурор
• 1984 — Чокан Валіханов — Чингіс Валіханов
• 1986 — На перевалі — Сарибура
• 1986 — Полин — епізод
• 1987 — Лейтенант С. — батько Алмаса
• 1989 — Маньчжурський варіант — Ісідзіма (Чадьяров)
• 1993 — Абулхаїр-хан
• 1996 — Єрмак
• 2001 — Дядю, я тебе вб'ю... — колишній чекіст Омірбай
• 2001 — Втеча з Гулагу
• 2001-2003 — Сарана (серіал) — генерал КНБ
• 2004 — Будинок біля солоного озера — Галімжан Жанаков
• 2005 — Сага давніх булгар (фільм третій «Сага про кохання дочки Чингісхана») — Чингісхан
• 2009 — Вовчий слід (Хто ви, Пане Ка?) — Ка Чен Ву (Чадъяров)^[19]
• 2009 — Місто мрії (серіал) — Єрмєк Хаджиєвич
• 2014 — Стара
• 2018 — Аруах — Агатай^{[20][21][22][23]}

Режисер

• 1981 — Рік дракона (раз. із Гук Ін Цоєм)
• 1983, 1984 — Чокан Валіханов (раз. із Гук Ін Цоєм)
• 1986 — Полин
• 1992 — Кози Корпеш і Баян Сулу
• 2004 — Будинок біля солоного озера (раз. з І. Вовнянко)

Сценарист

• 1968 — Постріл на перевалі Караш (раз. з А. Таразі і Б. Шамшієвим)
• 1983, 1984 — Чокан Валіханов (раз. з Ю. Ніколіним)
• 1989 — Маньчжурський варіант (раз. з І. Вовнянко)
• 1992 — Кози Корпеш и Баян Сулу (раз. із Ш. Хусаїнов)
• 2004 — Будинок біля солоного озера (раз. з І. Вовнянко і С. Санбаєвим)
• 2009 — Хто ви, Пане Ка? (раз. із Є. Турсуновим і Х. Ахметовим)

Твори

• А. Ашимов. «Пісня Майри», 1995 р. (казахською м.)
• А. Ашимов. «Душа — це особливо», 2001
• А. Ашимов. П'ятитомник «Посвята» (дружині та синам), 2007
• А. Ашимов. «З любов'ю Ваш Асаналі Ашимов», 2009 ^{[недоступне посилання з Май 2018]}

Нагороди та звання

Нагороди СРСР

Країна	Дата вручення	Нагорода
СРСР / Казахстан	1973	Державна премія Казахської РСР ім. До. Байсеїтовій, за роль у фільмі "Кінець отамана"
СРСР	1974	Державна премія СРСР за виконання ролі Єламана у виставі «Кров і піт» А. А. До. Нурпеїсова
СРСР / Казахстан	1976	Народний артист Казахської РСР
СРСР	1980	Народний артист СРСР[24]

Нагороди Казахстану

Країна	Дата	Нагорода
Казахстан	2001	Кавалер ордена Отан[25]
Казахстан / Жамбильська область	2002	Почесний громадянин Жамбилської області
Казахстан	2007	Кавалер ордена Курмет
Казахстан	2007	Кавалер ордена Парасат
Казахстан	2008	Медаль «10 років Астані»
Казахстан	2012	Нагрудний знак «Відмінник культури»
Казахстан	2014	Кавалер ордена Достик 1 ступеня[26]
Казахстан / Алма-Ата	2015	Почесний громадянин міста Алма-Ати[27][28]
Казахстан	2016	Державна стипендія Першого Президента Республіки Казахстан — Лідера Нації у галузі культури[29][30]
Казахстан	2016	Медаль «25 років незалежності Республіки Казахстан»
Казахстан	2017	Почесне звання «Герой Праці Казахстану» з врученням особливої відзнаки Золотої зірки[31][32][33][34][35][36][37]
Казахстан	2017	Державна стипендія Першого Президента Республіки Казахстан — Єлбаси в области культури)[38]
Казахстан	2018	Ювілейна медаль «20 років Астані»[39]
Казахстан / КНБ РК	—	Медаль «За внесок у забезпечення національної безпеки»[40]
Казахстан	1998	Медаль «Астана»
Казахстан	2001	Медаль «10 років незалежності Республіки Казахстан»
Казахстан	2005	Медаль «10 років Конституції Республіки Казахстан»
Казахстан	2006	Медаль «10 років Парламенту Республікі Казахстан»
Казахстан	2004	Медаль «50 років Цілині»
Казахстан	2011	Медаль «20 років незалежності Республіки Казахстан»
Казахстан	2015	Медаль «20 років Конституції Республіки Казахстан»
Казахстан	2015	Медаль «20 років Асамблеї народу Казахстану»
Казахстан	2016	Медаль «Ветеран праці»
Казахстан	2022 (жовтень)	Лист подяки Президента Республіки Казахстан з врученням золотого нагрудного знака «Алтин Барис» — за плідну роботу у сфері культури та мистецтва та на честь національного свята — Дня Республіки.;

Громадські нагороди

Країна	Дата вручення	Нагорода
Казахстан «Клуб меценатів Казахстану»	2000	Незалежна загальнонаціональна премія "Тарлан", «За внесок» у розділі «Кінематограф»
Росія АПБОП	2007	Орден М. Ломоносова
Міжнародна академія ЮНЕСКО	2007	Орден «Золотий орел», за заслуги перед світовим кіно

Театральні та кінематографічні нагороди

Країна	Дата вручення	Нагорода
СРСР	1978	Лауреат XI Всесоюзного кінофестивалю в Єревані, за зйомки у фільмі «Транссибірський експрес»
СРСР	1982	Дипломант XV Всесоюзного кінофестивалю в Таллінні за розробку теми національно-визвольного руху
Казахстан	2003	Приз за найкращу чоловічу роль I Кінофестивалю "Зірки Шакена" у фільмі «Дядю, я тебе вб'ю»
Казахстан	2007	«Майстер екрану-2007» (каз. Экран шебері)
СНД Рада з гуманітарного співробітництва та Міждержавний фонд гуманітарного співробітництва держав-учасниць	2011	Лауреат Премії в галузі культури та мистецтва «Зірки Співдружності»[11]
Казахстан	2012	Іменна зірка — на головній кіностудії країни «Казахфільм» (2012)[41]
СНД Міжпарламентська асамблея СНД	2017	Почесний знак «За заслуги у розвитку культури та мистецтва»[42]

Спадщина

• Документальний фільм «Асаналі», режисер І. А. Вовнянко (1986).
• Іменем А. Ашимова названо п'ятизірковий коньяк «Асаналі», що випускається АТ «Бахус», Алма-Ата.
• До 70-річчя актора у Таразі було відкрито музей А. А. Ашимова^[43].
• До 70-річчя актора було видано «Золоту колекцію фільмів Асаналі Ашимова» у вигляді коробки з 12 DVD з дюжиною найкращих фільмів.^[44]
• Про творчість А. Ашимова знято документальний фільм «Дорогу здолає той, хто йде» (реж. І. О. Вовнянко, 1986)
• До 75-річчя А. Ашимова було знято 40-хвилинний документальний фільм «Дзеркальних справ майстер».
• До 85-річчя на території Казахстанського центру ділового співробітництва «Атакент» встановили бронзову скульптуру Асаналі Ашимова, що сидить на лавці.^[45]