Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Бабичівка (Кременчуцький район)

село Бабичівка, Глобинська територіальна громада, Кременчуцький район, Полтавська область, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Remove ads

Баби́чівка село в Україні, у Глобинській міській громаді Кременчуцького району Полтавської області. Населення села на 1 січня 2011 року становить — 590 осіб. День села 19 серпня.[1]

Коротка інформація село Бабичівка, Основні дані ...
Remove ads

Географія

Село розташоване на правому березі річки Сухий Кагамлик за 30 км від райцентру Кременчук[1], вище за течією на відстані 2,5 км розташовано село Яроші, нижче за течією примикає село Набережне, на протилежному березі — село Устимівка. На річці велике водосховище. Поруч проходить автошлях Т 1716.

Площа населеного пункту — 213,3 га.[1]

Історія

Узагальнити
Перспектива

Хутір Бабичівка існував вже у 17 столітті, частина жителів була кріпаками Київського Пустинно-Миколаївського монастиря. За переписом 1781 року с. Бабичівка входило до складу Городиської сотні Миргородського полку, налічувало 71 двір, 195 жителів чоловічої статі.[1]

З 1781 року Бабичівка у складі Городиського повіту Київського намісництва, з 1789 року Градизького повіту Катеринославського намісництва, з 1796 Кременчуцького повіту Малоросійської1802 Полтавської) губернії.[1]

1859 р. у с. Бабичівка — 25 дворів, 180 жителів. За переписом 1900 р. у селі було 2 сільські громади, у яких налічувалося 72 двори, 459 жителів. У 1910 році — 96 дворів, 554 жителів.

У січні 1918 році встановлено Радянську владу.[1]

З березня 1923 року — у складі Кохнівського району Кременчуцького округу. 584 жителя. У 1926 році — 134 двори, 614 жителів.[1]

У середині ХХ століття хутір Твердохліби, що був розташований на березі річки Сухий Кагамлик ближче до села Устимівка, став частиною села Бабичівка.

У Національній книзі пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні вказано, що 21 житель села загинув від голоду.[2]

Під час німецько-нацистської окупації гітлерівці стратили 6 жителів села, вивезено но примусові роботи до Німеччини 120 чоловік.[1]

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області», село увійшло до складу Глобинської міської громади[3].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Глобинського району, село увійшло до складу новоутвореного Кременчуцького району[4].

Remove ads

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 682 особи, з яких 252 чоловіки та 430 жінок.[5]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 583 особи.[6]

Населення села на 1 січня 2011 року становить 590 осіб у 327 дворах.[1]

Графік зміни чисельності населення Бабичівки починаючи з 1859 року[1]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]

Більше інформації Мова, Відсоток ...

Влада

  • Сільські голови
    • Живолуп Станіслав Анатолійович[1]
    31.10.2010 — зараз
    26.03.2006 — 31.10.2010

Економіка

Діє господарство — ПСП АФ «Вітчизна».[1]

Інфраструктура

На території села Бабичівка знаходяться[1]:

  • поштове відділення зв'язку
  • три магазини

Село газифіковане.[1]

Освіта

На території села є школа[1]:

  • Бабичівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, директор — Родак Неля Миколаївна (31-6-12)

Медицина

Діє Бабичівський фельдшерсько — акушерський пункт[1]. Фельдшер — Шевченко Мирослава Леонідівна.

Культура

Діють сільський клуб[1] та бібліотека:

  • Бабичівський сільський клуб - Піценко Наталія Олександрівна
  • Бабичівська сільська бібліотека, завідувачка — Гладирь Тамара Вікторівна

Пам'ятки та поховання

На околицях села знайдено курганні поховання Скіфської доби та археологічні пам'ятки періоду Київської Русі.[1]

Див. також

Примітки

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads