Устимівка (Глобинська міська громада)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Устимівка.

Усти́мівка — село в Україні, у Глобинській міській громаді, Кременчуцького району Полтавської області. Населення на 1 січня 2011 року становить 741 особу.

село Устимівка
У центрі села У центрі села
Країна	Україна
Область	Полтавська область
Район	Кременчуцький район
Тер. громада	Глобинська міська громада
Код КАТОТТГ	UA53020010600085154
Основні дані
Населення	741
Площа	0,347 км²
Густота населення	2224,78 осіб/км²
Поштовий індекс	39074
Телефонний код	+380 5365
День села	6 жовтня
Географічні дані
Географічні координати	49°18′21″ пн. ш. 33°13′56″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	94 м
Водойми	Сухий Кагамлик
Відстань до обласного центру	130 км
Відстань до районного центру	34 км
Місцева влада
Адреса ради	39000, Полтавська обл, Кременчуцький р-н, м. Глобине, вул. Центральна, 285
Карта
Устимівка
Устимівка
Мапа
Устимівка у Вікісховищі

Географія

Розташоване за 34 км від райцентру Кременчук^[1], на лівому березі річки Сухий Кагамлик, вище за течією на відстані 3,5 км розташовано село Пироги, нижче за течією на відстані 5 км розташовано село Погреби, на протилежному березі — село Бабичівка. Річка в цьому місці пересихає, на ній зроблена велика загата. Має декілька кутків, які називаються в народі: кавчуки, гребля, загребля, кухнєбівка….

Площа населеного пункту — 372,5 га.^[1]

Історія

Вже з першої половини XVII століття є спогади про існування Устимівки.

1766 року про село Устимівка зауважено, що то колишній хутір Кагамлицький, що належав козацьким старшинам з роду Устимовичів (згодом Сахно-Устимовичів). Від їх прізвища і назва Устимівки.

За переказами місцевих мешканців, в 1960-х роках при встановленні водонапірної вежі на кургані, було знайдене середньовічне поховання — скелет чоловіка у військових обладунках зі зброєю.

У 1893 заснований місцевим поміщиком надвірним радником В. В. Устимовичем Устимівський дендрологічний парк.^[1]

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Устимівка.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області», село увійшло до складу Глобинської міської громади^[2].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Глобинського району, село увійшло до складу новоутвореного Кременчуцького району^[3].

Населення

Населення села на 1 січня 2011 року становить 741 особа у 385 дворах.^[1], у 2001 році — 772 особи, у 2011 році — 741 особи, 385 домогосподарств.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[4]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	738	95.60%
російська	31	4.01%
білоруська	1	0.13%
інші/не вказали	2	0.26%
Усього	772	100%

Економіка

Сільськогосподарські підприємства^[1]:

• Устимівська дослідна станція рослинництва ім. В. Я. Юр'єва Української академії аграрних наук
• ФГ «Златопіль» (голова — Колісник Михайло Григорович)
• хлібопекарня

Інфраструктура

У селі розташовані^[1]:

• відділення поштового зв'язку
• Устимівська ЗОШ І-ІІ ст.
• фельдшерсько-акушерський пункт
• дитсадок
• Устимівський клуб
• три магазини
• кафе

Село газифіковане.^[1]

Дендрологічний парк

Устимівський дендрологічний парк загальнодержавного значення (з 1983). Заснований 1893 місцевим поміщиком, надвірним радником В. В. Устимовичем.

Парк поділено системою алей на 51 куртину. В одній ростуть колекції дубів, у іншій — тополі, гіркокаштани та ін. У кожній ділянці дерева й чагарники ростуть або окремими групами, між якими залишаються ділянки для газонів і галявин, або повністю займають всю площу.

У 1964 колекція дендропарку (без інтродукційного розсадника) налічувала 476 видів (зараз 483). Загальна кількість дерев і чагарників — понад 12 тисяч. Устимівський дендропарк перебуває у віданні Устимівської дослідної станції рослинництва Інституту рослинництва імені В. Я. Юр'єва НААН. Площа 8,44 га.

Спорт

Є футбольна команда, яка утримується фермерським господарством «Златопіль».^[1]

Пам'ятники

• Пам'ятник воїнам-односельцям, загиблим під час Другої світової війни.^[1]

Відомі люди

• Роговий Феодосій Кирилович (1925—1992) — український письменник. Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка за 1992 рік за роман «Свято останнього млива». З 1950 року в селі Устимівка жив і викладав німецьку мову в Устимівський восьмирічній школі.
• Роговий Юрій Феодосійович — український поет і прозаїк. Член Національної спілки письменників України, народився в селі Устимівка.