Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Базилевський Володимир Олександрович
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Володи́мир Олекса́ндрович Базиле́вський (нар. 14 серпня 1937, село Байдакове, Онуфріївського району Кіровоградської області) — український поет, письменник, літературний критик, перекладач.
Член Національної спілки письменників України (від 1972 року).
Remove ads
Біографія
Народився 14 серпня 1937 р. в селі Байдакове, Омельницька сільська рада, Онуфріївського району Кіровоградської області в сім'ї службовця. 1962 року закінчив філологічний факультет Одеського університету.
Працював кореспондентом газет «Чорноморська комуна» (Одеса), «Кіровоградська правда» (Кіровоград), старшим редактором видавництва «Промінь» (Дніпропетровськ), керівником літературної студії «Сівач» (Кіровоград).
Був членом КПРС.
Друкуватися почав 1954 року.
Автор книжок поезії «Поклик простору» (1977), «Допоки музика звучить» (1982), «Чуття землі небесне» (1983), «Труди і дні» (1984), «Вибране» (1987), «Колодязь» (1988), однотомника вибраних поетичних творів «Вертеп» (1992), «Вокзальна площа» (1995), «Украдене небо» (1999), «Віварій» (2004), «Кінець навігації» (2004), «Крик зайця» (2004), «Читання попелу» (2007), «Шляхами вітру» (2011) та книг критичної прози «І зав'язь дум, і вільний лет пера» (1990), «Лук Одіссеїв» (2005), «Холодний душ історії» (2008), публіцистики "Ці довгі сурові зими"(1979).
Remove ads
Премії
- 1990 — літературна премія ім. Павла Тичини (за книгу «Колодязь»);
- 1996 — Державна премія України імені Тараса Шевченка (за книгу «Вертеп»);
- 2005 — літературна премія ім. Володимира Свідзінського (за поетичні збірки «Віварій» і «Кінець навігації»)[1];
- 2006 — літературна премія ім. Євгена Плужника (за книгу «Крик зайця»);
- 2006 — Міжнародна літературна премія ім. Пантелеймона Куліша (за книгу «Холодний душ історії»).
Remove ads
Примітки
Література
Електронні джерела
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads