Байсаров Леонід Володимирович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Байсаров.

Байсаров Леонід Володимирович (нар. 19 липня 1947, с. Микитівка) — український політик і промисловець; народний депутат України; генеральний директор ПАТ Шахтоуправління «Покровське»; президент Благодійного фонду «Надія» (з 1998 р.); керівник Релегійної організації Православна громада "Свято-Покрово-Миколаївська Парафія Донецької Єпархії Української православної церкви міста Покровська Донецької області" (з 2005 р.)

Байсаров Леонід Володимирович
Народився	19 червня 1947(1947-06-19) (78 років) Горлівка, Українська РСР, СРСР
Країна	Україна
Національність	українець
Діяльність	політик, гірничопромисловець
Відомий завдяки	генеральний директор ПАТ Шахтоуправління «Покровське»
Alma mater	НТУ ДП і ДонНУ
Науковий ступінь	кандидат технічних наук
Заклад	Шахтоуправління «Покровське»
Членство	Верховна Рада України VII скликання і Верховна Рада України IV скликання
Посада	генеральний директор, народний депутат України і народний депутат України
Партія	Регіональна партія "Порядок" м. Покровськ Донецької області
Конфесія	православний

Народний депутат України
7-го скликання
Партія регіонів	12 грудня 2012	—	27 листопада 2014
Картка на сайті Верховної Ради України

Колишній член Партії регіонів. Восени 2020 року очолив Донецький обласний осередок новоствореної партії Порядок^[1].

Біографія

1972 року закінчив Дніпропетровський гірничий інститут, гірничий інженер; 1999 року — Донецький державний університет, фінансист. Кандидат технічних наук, захистив дисертацію «Обґрунтування параметрів і розробка технології комбінованого способу підтримки виробок, що використовуються повторно» в 2004 році, у Національному гірничому університеті.

1972—1975 рр. — гірничий майстер, заступник начальника дільниці, начальник дільниці, шахтоуправління 39 комбінату «Шахтарськантрацит», м. Шахтарськ.

1975—1990 — гірничий майстер, заступник начальника дільниці, начальник дільниці, заступник директора з виробництва шахти ім. О. Г. Стаханова ВО «Красноармійськвугілля» (м. Димитров, нині Мирноград Донецької області).

1990—1996 — директор шахти «Красноармійська-Західна № 1» (м. Красноармійськ, нині Покровськ Донецької області).

З 1996 по 2020 рр. — директор шахти, голова правління, генеральний директора ПАТ "Шахтоуправління "Покровське" (м. Покровськ Донецької області).

Довірена особа кандидата на посаду Президента України від Януковича в ТВО № 49 (2004–05 рр.).

З квітня 2002 по березень 2005 — Нардеп 4-го скликання, обраний за виборчим округом № 49 (Донецька область)., висунений блоком «За єдину Україну!».

З сепня 2008 по січень 2010 рр. - заступник генерального директора ЗАТ "Донецьксталь -металургійний завод".^[2]

З лютого 2020 по липень 2021 рр. - радник керівника ПрАТ "Донецьксталь - металургійний завод". ^[3]

Член фракції «Єдина Україна» (травень — червень 2002 р.), член фракції «Регіони України» (червень 2002 р. — вересень 2005 р.), член фракції Партії регіонів «Регіони України» (з вересня 2005 р.), голова підкомітету з питань стратегії розвитку галузі, інвестицій та приватизації Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (з червня 2002 р.).

Нагороди

Позбавлений державних нагород України відповідно до УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №38/2025 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 січня 2025 року "Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)".^[4]

• Почесний шахтар (1987).