Баранов Кузьма Васильович

Кузьма Васильович Баранов (нар. 1906(1906), село Улакли, тепер Великоновосілківського району Донецької області — 22 грудня 1970) — український радянський діяч, інженер, директор Донецького і Макіївського металургійних заводів, лауреат Сталінської премії. Депутат Верховної Ради УРСР 3—4-го скликань. Член ЦК КПУ в 1954—1956 р.

Баранов Кузьма Васильович
Народився	1906(1906) село Улакли, тепер Великоновосілківського району Донецької області
Помер	22 грудня 1970(1970-12-22) Донецьк, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР
Діяльність	державний діяч, політик
Знання мов	російська
Посада	депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія	КПРС
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Баранов.

Біографія

Народився в жовтні 1906 року в родині робітника. Трудову діяльність розпочав у 1919 році. У 1919—1926 роках — розсильний, токар Путилівського заводу міста Петрограда (Ленінграда). У 1925 році закінчив школу фабрично-заводського навчання.

Член ВКП(б) з 1925 року.

З 1926 року — бракувальник відділу технічного контролю (ВТК) Сталінського металургійного заводу на Донбасі.

Освіта вища. У 1931 році закінчив вечірнє відділення Донецького індустріального інституту.

З 1931 по 1941 рік працював інженером лабораторії, начальником зміни цеху блюмінга, начальником блюмінга, заступником головного інженера Сталінського металургійного заводу імені Сталіна Сталінської області.

Під час німецько-радянської війни у 1941 році був евакуйований у східні райони СРСР. У 1941—1943 роках — заступник головного інженера, начальник виробничо-розпорядчого відділу Алапаївського металургійного заводу Свердловської області РРФСР.

У 1943—1947 роках — головний інженер Сталінського металургійного заводу імені Сталіна Сталінської області.

У 1947—1953 роках — директор Сталінського металургійного заводу імені Сталіна Сталінської області.

У 1953—1956 роках — директор Макіївського металургійного заводу імені Кірова Сталінської області.

У 1956—1957 роках — директор Краматорського металургійного заводу імені Куйбишева Сталінської області.

Після важкої хвороби, перенесеної в 1957 році, продовжував працювати в Донецькій раді народного господарства (РНГ).

Потім — керівник групи, старший науковий працівник Донецького науково-дослідного інституту чорних металів.

Раптово помер при виконанні службових обов'язків.

Нагороди та відзнаки

• орден Леніна
• три ордени Трудового Червоного Прапора
• орден «Знак Пошани» (19.07.1958)
• медаль «За трудову доблесть»
• медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• Сталінська премія (1951)

Джерела

• Евсюкова С. А. Прошлое и настоящее: они руководили заводом [Архівовано 18 листопада 2018 у Wayback Machine.] // Металл и литье Украины. — 2011. — № 9—10 (220—221). — С. 9. (рос.)