Барбара Софія Бранденбурзька

Барбара Софія Бранденбурзька (нім. Barbara Sophia von Brandenburg, 16 листопада 1584 — 13 лютого 1636) — бранденбурзька принцеса з династії Гогенцоллернів, донька курфюрста Бранденбургу Йоахіма III Фрідріха та Катерини Бранденбург-Кюстринської, дружина герцога Вюртембергу Йоганна Фрідріха. Регентка герцогства Вюртемберг у 1631—1633 роках. У вересні 1634 року, внаслідок захоплення країни імперськими військами, разом з усією родиною та двором виїхала до Страсбургу, де і померла.

Барбара Софія Бранденбурзька
нім. Barbara Sophia von Brandenburg
Барбара Софія Бранденбурзька Портрет Барбари Софії пензля Георга Донауера, 1618, музей землі Вюртемберг
8-а герцогиня-консорт Вюртембергу
Початок правління:	5 листопада 1609
Кінець правління:	18 липня 1628
Інші титули:	графиня-консорт Монбельяру (1609—1617)
Попередник:	Сибілла Ангальтська
Наступник:	Анна Катерина Зальм-Кірбурзька
Дата народження:	16 листопада 1584(1584-11-16)
Місце народження:	Галле на Заале
Країна:	Священна Римська імперія
Дата смерті:	13 лютого 1636(1636-02-13) (51 рік)
Місце смерті:	Страсбург
Поховання	Stuttgart Collegiate Churchd
Чоловік:	Йоганн Фрідріх
Діти:	Генрієтта, Фрідріх, Антонія, Ебергард, Фрідріх, Ульріх, Анна Йоганна, Сибілла
Династія:	Гогенцоллерни, Вюртемберги
Батько:	Йоахім III Фрідріх
Мати:	Катерина Бранденбург-Кюстринська
Барбара Софія Бранденбурзька у Вікісховищі

Біографія

Народилась 16 листопада 1584 року у Галле на Заале. Була восьмою дитиною та другою донькою в родині принца Йоахіма Фрідріха Бранденбурзького та його першої дружини Катерини Бранденбург-Кюстринської. Мала старшу сестру Анну Катерину та братів Йоганна Сигізмунда, Йоганна Георга, Августа, Альбрехта Фрідріха, Йоахіма та Ернста. Згодом сімейство поповнилося молодшим сином Крістіаном Вільгельмом.

У 1598 році батько став курфюрстом Бранденбургу. Матір померла за кілька років після цього, коли Барбарі Софії виповнилося 17. Йоахім Фрідріх незабаром оженився вдруге з ровесницею доньки, прусською принцесою Елеонорою. Втім, шлюб був нетривалим, за кілька днів після народження їхньої єдиної дитини, Елеонора померла. Курфюрст у липні 1608 пішов з життя від інсульту. Наступним правителем Бранденбургу став брат Барбари Софії, Йоганн Сигізмунд.

Перед своїм 25-річчям принцеса взяла шлюб із 27-річним герцогом Вюртембергу Йоганном Фрідріхом. Весілля відбулося 5 листопада 1609 року у Штутгарті. З приводу одруження наречений відремонтував Урахський замок, у тому числі, Золотий зал, який став відомим як один з найкрасивіших бальних залів епохи Відродження. Як удовина резиденція для Барбари Софії передбачався замок Бракенгайм, а також місто й амт Бракенгайм для забезпечення доходу. Подружнє життя виявилося надвичайно щасливим. У пари народилося восьмеро дітей.

У Тридцятилітній війні Вюртемберг від 1620 року дотримувався нейтралітету, що, проте, не зупиняло імперські війська у їхніх походах через його землі.^[1]

У липні 1628 року Йоганн Фрідріх пішов з життя. Барбара Софія замовила ремонт свого замку Бракенгайм, де, між іншим, містилася друга за кількістю картин у Вюртемберзі художня колекція зі 155 полотнами. Сама вона в цей час жила у замках Штутгарту та Кірхгайм-унтер-Теку.

Оскільки, трон перейшов до неповнолітнього Ебергарда III, при ньому здійснювалося регентство герцогом Монбельяру Людвігом Фрідріхом. Втім, у листопаді 1630 року, сильно хворий, він повернувся до Монбельяру. Після нього країною стали керувати стали герцог Вюртемберг-Вайльтінгену Юлій Фрідріх та Барбара Софія як головний регент. До Бракенгайму вона так і не виїхала, хоча, завдяки турботі про місто та кільком заснованим закладам, вважається його благодійницею.

Колегіальна церква Штутгарту

У березні 1633 року Юлій Фрідріх відмовився від регентства. Втім, за пару місяців імператор Фердинанд II Габсбург визнав Ебергарда повнолітнім, і той прийняв повноту влади. Приєднавшись до Хайльброннерської Ліги, юний володар зазнав поразки від католицьких військ у битві при Нердлінгені у вересні 1634 року, через що уся герцозька родина та двір були змушені втікати до Стратсбургу.^[2] Вюртемберг був спустошений ворожими військами, після чого імператор почав роздавати його землі своїм родичам та фаворитам.^[3]

Барбара Софія померла у вигнанні у Страсбурзі 13 лютого 1636 року.

У 1638 році Ебергард повернувся до Вюртемберга. Після Вестфальського миру території герцогства були відновлені. У 1655 році Барбару Софію поховали у крипті Колегіальної церкви Штутгарта поруч із чоловіком.^[4]

Родина

Портрет Йоганна Фрідріха пензля невідомого майстра, Людвігсбурзька резиденція

Чоловік — Йоганн Фрідріх, герцог Вюртемберзький

Діти:

• Генрієтта (1610—1623) — прожила 12 років;
• Фрідріх (15 березня—12 червня 1612) — прожив 3 місяці;
• Антонія (1613—1679) — меценатка, одружена не була, дітей не мала;
• Ебергард (1614—1674) — наступний герцог Вюртембергу у 1628—1674 роках, був двічі одруженим, мав численних нащадків;
• Фрідріх (1615—1682) — герцог Вюртемберг-Нойнштадту, був одруженим із принцесою Брауншвейг-Вольфенбюттельською Кларою Авґустою, мав дванадцятеро дітей;
• Ульріх (1617—1671) — герцог Вюртемберг-Ноєнбюргу, був двічі одруженим, мав трьох доньок, що не залишили нащадків;
• Анна Йоганна (1619—1679) — одружена не була, дітей не мала;
• Сибілла (1620—1707) — дружина герцога Вюртемберг-Монбельяру Леопольда Фрідріха, дітей не мала.

Генеалогія