Ебергард III (герцог Вюртембергу)

Ебергард III Великий (нім. Eberhard III. der Große; 16 грудня 1614 — 2 липня 1674) — 8-й герцог Вюртембергу в 1628—1674 роках. За загальною нумерацією Ебергард VII.

Ебергард III
нім. Eberhard III. von Württemberg
Народився	16 (26) грудня 1614[1][2][3]  Штутгарт, Вюртемберзьке герцогство, Священна Римська імперія[1]
Помер	2 (12) липня 1674[1][2] (59 років)  Штутгарт, Вюртемберзьке герцогство, Священна Римська імперія[1]
Поховання	Stuttgart Collegiate Churchd
Країна	Німеччина
Знання мов	німецька
Титул	герцог
Посада	герцог Вюртембергу[d]
Рід	Вюртемберзький дім
Батько	Йоганн Фрідріх (герцог Вюртембергу)
Мати	Барбара Софія Бранденбурзька
Брати, сестри	Antonia of Württembergd, Frederick, Duke of Württemberg-Neuenstadtd і Ulrich of Württemberg-Neuenbürgd
У шлюбі з	Анна Катерина Зальм-Кірбурзька і Марія Доротея Софія Еттінген-Еттінгенська
Діти (25 )	Frederick Charles, Duke of Württemberg-Winnentald, Вільгельм Людвіг (герцог Вюртембергу), Крістіна Шарлотта Вюртемберзька, Софія Луїза Вюртемберзька, Крістіна Фредеріка Вюртемберзька, Софія Шарлотта Вюртемберзька, Johan Friedrich Herzog von Württemberg-Stuttgartd[2], Ludwig Friedrich Herzog von Württemberg-Stuttgartd[2], Christian Eberhard Herzog von Württemberg-Stuttgartd[2], Eberhard Herzog von Württemberg-Stuttgartd[2], Dorothea Amalie von Württemberg-Stuttgartd[2], Anna Katherine von Württemberg-Stuttgartd[2], Karl Christof von Württemberg-Stuttgartd[2], Eberhardine Katharine von Württemberg-Stuttgartd[2], Karl Maximilian Herzog von Württemberg-Stuttgartd[2], Georg Friedrich Herzog von Württemberg-Stuttgartd[2], stillborn son von Württemberg-Stuttgartd[2], Albrecht Christian Herzog von Württemberg-Stuttgartd[2], Ludwig Herzog von Württemberg-Stuttgartd[2], Joachim Ernst Herzog von Württemberg-Stuttgartd[2], Philipp Siegmund Herzog von Württemberg-Stuttgartd[2], Karl Ferdinand Herzog von Württemberg-Stuttgartd[2], Johann Friedrich, Prinz von Württembergd[2], Eberhard Herzog von Württemberg-Stuttgartd[2] і Emanuel Eberhard Herzog von Württemberg-Stuttgartd[2]
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Регентство

Походив з Вюртемберзького дому, Штутгартської гілки. Другий син Йоганна Фрідріха, герцога Вюртемберзького, і Барбари Софії Гогенцоллерн. Народився 1614 року в Штутгарті. Його брат Фрідріх помер ще до народження Ебергарда, тому той став спадкоємцем трону.

1628 року після смерті батька став новим герцогом. Втім через молодий вік регентство отримав його стрийко Людвіг-Фрідріх, герцог Вюртемберг-Монбельяр.

Через едикт про реституцію імператора Фердинанда II від 6 березня 1629 року герцогство Вюртемберг втратило близько третини своєї території. 1631 року після смерті Людвіга Фрідріха новими регентами стали мати герцога Вюртембергу та його інший стрийко Юлій Фрідріх, герцог Вюртемберг-Вайльтінген. 1632 року останній за підтримки шведських військ повернув втрачені землі Вюртембергу. Втім згодом вступив у конфлікт з регентшею Ббарбарою Софією, внаслідок чого 1633 року пішов з посади. Невдовзі регентство було зовсім скасовано.

Правління

Вже 1633 року Ебергард III приєднався до Гейлброннської ліги протестанських держав, яку організувала Швеція. 1634 року війська Вюртембергу брали участь у битві при Нердлінгені, де шведи та їх союзники зазнали поразки від іспано-імператорської армії. Внаслідок цього остання захопила Вюртемберг, а герцог вимушений був тікати до Страсбурга. Тут 1637 року він пошлюбив представницю роду Зальм-Кирбург.

1638 року уклав договір з імператором Фердинандом III щодо повернення йому Вюртембергу в обмін на визнання Едикта про реституцію. Втім невдовзі після повернення до Штутгарту Ебергард III розпочав політику стосовно відновлення влади над монастирською власністю. В подальшому активну участь брав в Вестфальському конгресі 1645—1648 років. За умовами укладеного миру Вюртемберг зберіг усі володіння, що мав на 1618 рік.

У післявоєнний період головною турботою герцога було відновлення господарства держави, яке було знищено, місцевості сплюндровані. Населення внаслідок військових дій, голоду, епідемії бубонної чуми зменшилося з 350 до 120 тис. осіб. Ебергард III для подолання економічних негараздів став впроваджувати політику меркантилізму.

1649 року уклав угоду з братом Фрідріхом, щодо надання тому володінь, які утворили герцогство Вюртемберг-Ноєнштадт. 1651 року домовився з іншим братом — Ульріхом — щодо передачі тому герцогства Вюртемберг-Ноєнбюрг.

1655 року помирає його дружина. Вже 1656 року Ебергард III оженився вдруге. У зовнішній політиці намагався зберігати нейтралітет, не втручаючись в європейські конфлікти. Помер 1674 року від інсульту, був похований в монастирській церкві Штутгарта. Йому спадкував син Вільгельм Людвіг.

Родина

1. Дружина — Анна Катерина, донька рейнграфа Йоганна Казимира Зальм-Кибурга, генерала Швеції.

Діти:

• Йоганн Фрідріх (1637—1659)
• Людвіг Фрідріх (1638—1639)
• Крістіан Ебергард (1639—1640)
• Ебергард (1640—1641)
• Софія Луїза (1642—1702) —дружина Крістіана Ернста Гогенцоллерна, маркграфа  Бранденбург-Байрейт
• Доротея Амелія (1643—1650)
• Христина Фрідеріка (1644—1674) —дружина князя Альбрехта Ернста I фон Еттінген-Еттінген
• Христина Шарлотта (1645—1699) —дружина Георга Крістіана Кірксена, князя Остфризландського
• Вільгельм Людвіг (1647—1677) —герцог Вюртембергу
• Анна Катерина (1648—1691)
• Карл Христоф (1650)
• Ебергардіна Катерина (1651—1683) —дружина князя Альбрехта Ернста I фон Еттінген-Еттінген
• Фрідріх Карл (1652—1698) —герцог Вюртемберг-Вінненталь
• Карл Максиміліан (1654—1689)

2. Дружина — Марія Доротея Софія, донька князя Йоахіма Ернста Еттінген-Еттінгенського

Діти:

• Георг Фрідріх (1657—1685)
• син (1659)
• Альбрехт Крістіан (1660—1663)
• Людвіг (1661—1698)
• Йоахім Ернст (1662—1663)
• Філіпп Зиґмунд (1663—1669)
• Карл Фердинанд (1667—1668)
• Йоганн Фрідріх (1669—1693)
• Софія Шарлотта (1671—1717) — дружина Йоганна Георга II Веттіна, герцога Саксен-Айзенаського
• Ебергард (1672—1672)
• Емануїл Ебергард (1674—1675)

Генеалогія