Барбу Стефанеску-Делавранча

Барбу Стефанеску-Делавранча (справжні ім'я та прізвище — Барбу Штефанеску, рум. Barbu Ştefănescu Delavrancea, 11 квітня 1858, поблизу Бухареста — 29 листопада 1918, Ясси) — румунський письменник, поет, публіцист, політичний діяч. Член Румунської академії (з 1912). Один з провідних діячів національного відродження Румунії.

Барбу Стефанеску-Делавранча
Barbu Ştefănescu Delavrancea
Ім'я при народженні	Барбу Штефанеску
Псевдо	Delavrancea
Народився	11 квітня 1858(1858-04-11)[1]  Бухарест, Румунія[1]
Помер	29 квітня 1917(1917-04-29)[2][1][…] (59 років) або 29 квітня 1918(1918-04-29) (60 років)  Ясси, Румунія[1]
Поховання	Етернітате (цвинтар)
Громадянство	Румунія
Діяльність	письменник, поет, публіцист, політичний діяч
Alma mater	Бухарестський університет
Знання мов	румунська
Членство	Румунська академія
Посада	член Палати депутатів Румунії[d]
Діти	Cella Delavrancead і Henrieta Delavrancead
Автограф
Медіафайли у Вікісховищі

|Фото=

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Стефанеску.

Біографія

Барбу Cтефанеску-Делавранча на поштовій марці Румунії, 1958

Народився в багатодітній сім'ї. Вивчав право в університеті Бухареста, потім навчався в Парижі. В кінці життя Делавранча був депутатом і міністром громадських робіт.

Помер і похований у Яссах.

Творчість

Автор реалістичних новел з акцентами на соціально-громадській критиці, поем в прозі, драматичних творів.

Як поет дебютував в 1877 з віршами в газеті «Вільна Румунія». Як новеліст — в 1883. Його перша книга оповідань «Султеніке» (1883) присвячена життю села. Реалістичний талант письменника в повній мірі проявився в Новелістичному збірнику «Паразити» (1893), що розкриває картину морального занепаду суспільства. У циклі історичних трагедій «Захід сонця» (1909), «Буран» (1910), «Зірка» (1911) Делавранча звернувся до минулого країни, воскрешаючи драматичні ситуації внутрішніх міжусобиць, що неминуче супроводжували багатовікову боротьбу за незалежність.