Баринова-Кулеба Віра Іванівна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Баринова.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кулеба.

Ві́ра Іва́нівна Ба́ринова-Куле́ба (нар. 1 грудня 1938, Римарівка) — українська живописиця, педагог; член Спілки радянських художників України з 1970 року^[1], член-кореспондент Національної академії мистецтв України з 2006 року^[2], дійсний член — з 2017 року. Мати графіка Олени Баринової.

Баринова-Кулеба Віра Іванівна
Народження	1 грудня 1938(1938-12-01) (86 років)  Римарівка, Гадяцький район, Полтавська область, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР  Україна
Жанр	жанрове малярство, портрет, пейзаж і натюрморт
Навчання	Харківський фаховий вищий художній коледж (1959) і Київський державний художній інститут (1965)
Вчитель	Константинопольський Адольф Маркович, Трохименко Карпо Дем'янович, Костецький Володимир Миколайович, Пузирков Віктор Григорович, Виродова-Готьє Валентина Гаврилівна, Будников Олександр Гаврилович, Подерв'янський Сергій Павлович, Сиротенко Олександр Іванович, Стороженко Микола Андрійович, Штільман Ілля Нісонович, Лідер Данило Данилович, Дерегус Михайло Гордійович, Григор'єв Сергій Олексійович і Луценко Анатолій Павлович
Діяльність	художниця, викладачка
Вчене звання	професор
Відомі учні	Білик Павло Вікторович і Гурін Володимир Васильович
Працівник	Київський державний художній інститут
Член	Спілка радянських художників України і Національна академія мистецтв України
Нагороди

Біографія

Народилася 1 грудня 1938 року на хуторі Мельникове-Кулебине (нині село Римарівка Миргородського району Полтавської області, Україна) в селянській сім'ї. Упродовж 1954—1959 років навчалася у Харківському художньому училищі у Адольфа Константинопольського, Анатолія Луценка; у 1959—1965 роках — у Київському художньому інституті у Карпа Трохименка, Володимира Костецького, Віктора Пузиркова, Валентини Виродової-Готьє, Олександра Будникова, Сергія Подерв'янського, Олександра Сиротенка, Миколи Стороженка, Іллі Штільмана, Данила Лідера. У 1965—1968 роках стажувалася у творчих майстернях Академії мистецтв СРСР у Києві під керівництвом Сергія Григор'єва і Михайла Дерегуса та два місяці стажувалася у Німецькій Демократичній Республіці.

1968 року почала працювати у Київському художньому інституті: викладач, старший викладач, доцент, з 1995 року — професор живопису. Серед учнів: Ксенія Клименко, Вадим Кучер-Куцан, Дарія Одайник, Володимир Гурін, Всеволод Зяблов, Ольга Марищук-Кендел.

Творчість

Працює у галузі станкового живопису, створює жанрові полотна, портрети, пейзажі, натюрморти у реалістичному стилі. Серед робіт:

• «Дівчата» (1965);
• «У батьків» (1966);
• «Сім'я» (1968);
• «Мати» (1968);
• «Вісті з села» (1968);
• «Запрошення на весілля» (1968);
• «1945 рік» (1969);
• «Пісня» (1970);
• «Батьки» (1970);
• «Автопортрет з дітьми» (1973);
• «На світанку» (1978);
• «1941 (роки війни)» (1978—1980);
• триптих «Перший радянський хліб» (1979);
• «До мами на ферму» (1980);
• «Леся Українка і Ольга Кобилянська» (1980);
• триптих «В ім'я життя» (1982);
• «Півники» (1984);
• «Материнський сон» (1985);
• триптих «Моя мама» (1985);
• «Декрет про землю» (1986—1987);
• «Урок миру» (1986);
• серія «Давність і тепер» (1988—1998);
• «Великдень» (1989);
• «Білі гуси» (1989);
• «Щасливої дороги» (1989);
• «Моя мама і брат» (1989);
• «Казка» (1990);
• «Дівки прядуть» (1990);
• «Перепілочка» (1990);
• «Мати із сином» (1991);
• «Портрет Михайла Драгоманова» (1991)
• триптих «Козаки» (1992);
• «Сінокос дядька Миколи» (1992);
• «Батько і стебельце» (1992);
• серія «По Полтавщині» (1993);
• «Запрошуємо на весілля» (1994);
• «Автопортрет» (1998);
• «Благословення» (1998);
• «Бабине літо» (1999);
• «Сину, це твоя земля» (1999);
• «Чорновіл» (2000);
• «Синок мій» (2000);
• «Батько» (2001);
• «Благословення» (2001);
• «Запрошення» (2001; 2019);
• «Мої батьки» (2006);
• «Радість у танцях» (2006);
• «На Сорочинському ярмарку» (2007);
• «Щаслива сім'я» (2007—2008);
• «Мій батько в полі» (2010);
• «Свято врожаю» (2011).

З 1965 року брала участь у всесоюзних та республіканських виставках; а також у виставці 17-ти українських художників у Лондоні, на аукціонах «Крістіз» та «Сотбі» (усі — 1989). Персональні виставки відбулися у селі Красній Луці у 1975 році, Гадячі на початку 1990-х років, Вашингтоні у 1995 році, Києві у 2000 році, Чикаго у 2001 році.

Картини художниці зберігаютьсяв Національному художньому музеї України, у приватних колекціях в Україні, Великобританії, Німеччині, США, Угорщині, Франції, Швейцарії.

Відзнаки

Нагороджена

• орденом княгині Ольги III ступеня (2008)^[3];
• срібною медаллю Національної академії мистецтв України (2008);
• золотою медаллю Національної академії мистецтв України (2018);
• золотою медаллю Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури (2018).

Почесні звання

• Заслужений діяч мистецтв УРСР з 1989 року;
• Народний художник України з 2009 року^[4];
• Почесний професор Нанкінського художнього інституту «Сяочжуан» з 2011 року (Китайська Народна Республіка).