Бартонельози

Бартонельо́зи (англ. Bartonellosis, Bartonella Infections) — це група інфекційних хвороб людей і тварин, які спричинюють бактерії роду Bartonella.^[1] (до 1993 р. — Rochalimaea spp.). У природі бартонели циркулюють серед мишоподібних гризунів, пацюків, представників родини котячих (коти, пуми тощо) і собак, зумовлюючи у них персистентну інфекцію з безсимптомним перебігом і тривалою багатомісячною бактеріємію. У 1909 році аргентинський бактеріолог перуанського походження Альберто Бартон виявив першого збудника^[2] цієї групи, що спричинює системний бартонельоз.

Бартонельози
Бартонели у вигляді чорних грануляцій на клапанах серця у хворого на ендокардит. Бартонели у вигляді чорних грануляцій на клапанах серця у хворого на ендокардит.
Спеціальність	інфекційні хвороби
Причини	Bartonella
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11	1C11
МКХ-10	A44, A28
DiseasesDB	1249
eMedicine	med/212
MeSH	D001474

До цієї групи відносять хвороби людей — волинську (траншейну) гарячку, системний бартонельоз (хвороба Карріона), що включає гостру і хронічну фазу (відповідно — гарячка Ороя та перуанська бородавка), хворобу котячих подряпин, бацилярний (епітеліоїдний) ангіоматоз, бацилярний пурпурний гепатит, ймовірно кліщовий пароксизмальний рикетсіоз. Крім того, збудники цього роду здатні спричиняти хронічну лімфоаденопатію, ендокардит, міокардит, хронічну й гостру бактеріємію, яка може прогресувати — аж до виникнення сепсису^[3]. Різні форми бартонельозів здатні передаватися різними механізмами — через кров, контактним. Бацилярний (епітеліоїдний) ангіоматоз і пеліозний гепатит дуже часто є опортуністичними інфекціями, що реєструють у хворих на ВІЛ-інфекцію/СНІД, безхатченків, осіб, які вживають наркотики тощо^[4],[5],[6].

Етіологія

Збудників, які входять до роду Bartonella, на даний момент відомо багато.

?Bartonella
Біологічна класифікація
Царство:	Bacteria
Тип:	Proteobacteria
Клас:	Alpha Proteobacteria
Ряд:	Rhizobiales
Родина:	Bartonellaceae
Рід:	Bartonella Strong et al., 1915
Species
Bartonella acomydis Bartonella alsatica Bartonella australis Bartonella bacilliformis Bartonella birtlesii Bartonella bovis (ще називають weissii) Bartonella callosciuri Bartonella capreoli Bartonella chomelii Bartonella clarridgeiae Bartonella coopersplainsensis Bartonella doshiae Bartonella elizabethae Bartonella grahamii Bartonella henselae Bartonella jaculi Bartonella japonica Bartonella koehlerae Bartonella pachyuromydis Bartonella peromysci Bartonella phoceensis Bartonella queenslandensis Bartonella quintana Bartonella rattaustraliani Bartonella rattimassiliensis Bartonella rochalimae Bartonella schoenbuchensis Bartonella senegalensis Bartonella silvatica Bartonella silvicola Bartonella talpae Bartonella tamiae Bartonella taylorii Bartonella tribocorum Bartonella vinsonii, spp. arupensis Bartonella vinsonii, spp. berkhoffii Bartonella vinsonii, spp. vinsonii Bartonella volans Bartonella washoensis Кандидати до включення B. antechini B. bandicootii B. breitschwerdtii B. durdenii B. eldjazairii B. mayotimonensis B. melophagi B. merieuxii B. monaxi В. rudakovii B. thailandensis B. woyliei

Це грам-негативні аероби, що є факультативними внутрішньоклітинними паразитами, яким для зростання необхідний гемін або продукти розщеплення еритроцитів. Мікроскопічно вони виглядають переважно як короткі палички. У зрізах з інфікованих тканин можуть бути зігнутими, плеоморфними, згруповані в компактні скупчення (кластери). Фарбують їх за методом Романовського-Гимза (англ. Romanowsky staining including method Giemsa); у біоптатах з тканин — барвником із застосуванням срібла за методом Ворзена-Старрі (англ. Warthin–Starry stain); сприймають також барвник акридин помаранчевий, який використовують в імунохімічних дослідженнях. Бактерії мають чітко структуровану тришарову оболонку; остання містить до 12 протеїнів.

Поза організмом людини і гризунів культивування бартонел можна здійснити в організмі одежних вошей, котячих блох, а також на твердих і напіврідких поживних середовищах, збагачених кров'ю людини чи тварин. Щоб первинно виділити бартонели з біологічних зразків (крові, біоптатів лімфатичних вузлів, патологічних розростань (вегетацій) на клапанах серця, папул чи інших уражених органів) хворої людини потрібно тривале, до 15-45 діб і більше, витримування засіяних чашок з агаром в оптимальних умовах зростання.

До роду Bartonella включають таких збудників, які на сьогодні виявили здатність спричинювати хвороби у людей^[7]:

Bartonella види	Резервуар	Хвороба
Bartonella bacilliformis	люди	системний бартонельоз (хвороба Карріона) — гарячка Ороя / перуанська бородавка
Bartonella quintana	люди	волинська гарячка, бактеріємія, бацилярний ангіоматоз, ендокардит, бацилярний пурпурний гепатит (бацилярний пеліоз)
Bartonella henselae	коти	хвороба котячих подряпин, бактеріємія, бацилярний ангіоматоз, ендокардит, бацилярний пурпурний гепатит
Bartonella elizabethae	пацюки	ендокардит
Bartonella grahamii	?	ретиніт — ураження сітківки
Bartonella vinsoni subsp. arupensis	котячі	ендокардит, бактеріємія
Bartonella washonsis	гризуни	міокардит
Bartonella clarridgiae	котячі	хвороба котячих подряпин, бактеріємія
Bartonella rochalimae	люди	синдром, подібний до гарячки Оройя

Патогенез

Bartonellae циркулюють між двома біологічними векторами: членистоногими, у яких ці бактерії існують у травній системі, та ссавцями, у яких ці збудники проживають у системі кровотоку. У ссавців кожен вид бартонел пристосований до свого господаря, має місце внутрішньоклітинний паразитизм, через що бартонели можуть тривало циркулювати в крові хазяїна, зберігатися у внутрішніх органах^[8]. Внутрішньоеритроцитарний паразитизм бартонел у людей спостерігають тільки в гострій фазі системного бартонельозу (гарячка Оройя/хвороба Карріона). Бартонелам притаманний тропізм до ендотеліальних клітин, що найбільше відзначається у хронічній фазі системного бартонельозу (перуанська бородавка) і при бацилярному ангіоматозі; тому, що їм притаманна також унікальна особливість — стимулювати проліферацію клітин ендотелію та дрібних кровоносних судин та їх капілярної частини, що й призводить, врешті решт, до розвитку ангіоматозу.

Патологічна реакція може змінюватися залежно від імунного статусу господаря. Так, зараження Bartonella quintana чи clarridgeiae може призвести до вогнищевого запального процесу (хвороба котячих подряпин в імунокомпетентних пацієнтів), тоді як у пацієнтів з імунодефіцитом розвивається судинна проліферативна відповідь у вигляді ангіоматозу, ендокардиту або менінгіту.

Лікування

Лікування бартонельозів загалом проводять^[9][10]:

Хвороба	Дорослі	Діти
Хвороба котячих подряпин	немає загальноприйнятних настанов	немає загальноприйнятних настанов
Ретиніт	доксициклін + рифампіцин	немає загальноприйнятних настанов
Волинська гарячка або хронічна бактеріємія, спричинена B.quintana	доксициклін + гентаміцин	немає загальноприйнятних настанов
Бацилярний ангіоматоз	еритроміцин або доксициклін	еритроміцин
Бацилярний пурпурний гепатит (бацилярний пеліоз)	еритроміцин або доксициклін	еритроміцин
Ендокардит	доксициклін + гентаміцин + рифампіцин або цефтріаксон + гентаміцин	немає загальноприйнятних настанов
Системний бартонельоз, гостра фаза (гарячка Ороя)	ципрофлоксацин або левоміцетин	левоміцетин + будь-який бета-лактамний антибіотик
Системний бартонельоз, хронічна фаза (перуанська бородавка)	рифампіцин або який-небудь антибіотик з групи макролідів	рифампіцин або який-небудь антибіотик з групи макролідів

Останнім часом накопичено все більше даних про необхідність заміни еритроміцину азитроміцином^[11], тому що еритроміцин має на сьогодні багато обтяжуючих чинників — потребує чотирикратного вживання, нерідко погано переноситься, тощо.