Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Пацюк
рід ссавців (Rattus) З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Пацю́к[1][2] (Rattus) — рід ссавців родини мишевих (Muridae) ряду мишоподібні (Muriformes) надряду гризуни (Rodentia). Рід налічує 71 сучасний вид[3].
Remove ads
Про назву
Припускається, що слово пацюк первісно означало «порося» і пізніше було перенесено на гризунів: у зв'язку з тим, що жирний пацюк схожий на порося[4].
Серед інших назв — криса, засвідчена у Грінченка[5] й ЕСУМі, не виключене російське походження слова в українській мові[6]. Нерідко пацюків називають щурами[7], проте в теріології назва «щур» стосується іншого роду гризунів — Arvicola[8][9], і таке застосування назви відмічено в Словнику української мови[7].
Remove ads
Фізичні характеристики
Довжина тулуба 8—30 см; залежно від виду хвіст може бути значно коротшим або значно довшим за тулуб; маса тіла зазвичай не перевищує 500 грамів.
Пацюки мають коричневе, сіре або чорне хутро, що вкриває їхні тіла, за винятком вух, хвоста і ніг. Їхній слух чудовий, очі пристосовані для нічного способу життя.
Пацюки не мають потових залоз, а тому тепло передається переважно голими ділянками, такими як хвіст і вуха. Залежно від виду, самиці мають від двох до шести пар сосків. Зубна формула: I 1/1, C 0/0, P 0/0, M 3/3 = 16 зубів. Найбільш великими зубами є постійно зростальні різці. Пацюки постійно повинні гризти, щоб тримати різці в межах певної довжини. Зуби, у поєднанні з потужними м'язами щелеп, дають змогу їм жувати майже все, навіть на бетонних спорудах й свинцевих трубах були знайдені відмітини їхніх зубів.
Remove ads
Види
Узагальнити
Перспектива
За останнім зведенням «Ссавці світу» (2005 рік) у складі роду визнають 66 видів. Більшість з них поширені в Південно-Східній Азії, Новій Гвінеї, Австралії, багатьох тихоокеанських островах. Трапляються переважно в лісах тропіків і субтропіків. Два види набули всесвітнього поширення, в місцях проживання людини, вони живуть, зокрема, і в Україні:
- Пацюк чорний (Rattus rattus)
- Пацюк сірий (Rattus norvegicus).
Вважають, що обидва види в Україні є інвазійними: пацюк чорний з'явився в античні часи (найдавніша знахідка в Україні — в Ольвії) у час розвитку морської торгівлі; пацюк сірий, або мандрівний, — у період між 1750 та 1850 роками. Поява пацюка сірого спровокувала скорочення ареалу і різкий спад чисельності пацюка чорного. На сьогодні пацюк чорний є одним із найпоширеніших видів світової фауни (нарівні з людиною і хатньою мишею). Часто він є джерелом заразних хвороб (наприклад, чуми, лептоспірозу).
У наукових дослідженнях часто використовують лабораторних пацюків (як правило, альбіносів). Часто лабораторних пацюків утримують як свійських тварин.
- Пацюк малий (Rattus exulans) — третій за поширенням вид пацюків.
Наступна філогенія взята з Pagès, et al. (2010)[10]:
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Цікаві факти
 | Цей розділ містить неупорядкований список різноманітних фактів[en] про предмет статті. |
- Колись була думка, що пацюки залишають корабель, який тоне, начебто маючи містичну силу передбачати катастрофу. Це не так. Пацюки живуть у глибоких і низьких тайниках судна і пацюкам першим стає відомо про воду, що надходить у корабель. Гризуни залишають затоплені місця, пронизливими криками тривоги попереджаючи інших пацюків. Тому вигляд орди пацюків, що снує по верхніх палубах корабля не має нічого спільного з екстрасенсорикою, але з розумінням того, що відбувається в цей момент[11].
- У деяких регіонах України «пацюком» називають порося (пор. «паця»). Також переносно та зневажливо «пацюком» називають іноді товсту людину[12].
- У пацюків, як і у людей, є певні ділянки тіла, що реагують на лоскіт. У відповідь на неї пацюки видають ультразвукові сміхоподібні вокалізації. Аналізуючи записи цих вокалізацій і роботу мозку пацюків за допомогою імплантованих у нього електродів, вчені визначили, які нейрони пов'язані з реакцією на лоскіт і сміх — вони виявилися розташовані в соматосенсорній корі[13]
- Розмовне слово «пацан» («хлопчак») вважають спорідненим з «пацюк» (як у значенні «щур», так і в значенні «порося»). У російській це слово може бути запозиченням з української[4].
Remove ads
Види
Узагальнити
Перспектива
- R. adustus
- R. andamanensis
- R. arfakiensis
- R. argentiventer
- R. arrogans
- R. baluensis
- R. blangorum
- R. bontanus
- R. burrus
- R. ceramicus
- R. colletti
- R. detentus
- R. elaphinus
- R. enganus
- R. everetti
- R. exulans
- R. facetus
- R. feliceus
- R. fuscipes
- R. giluwensis
- R. hainaldi
- R. hoffmanni
- R. hoogerwerfi
- R. jobiensis
- R. koopmani
- R. korinchi
- R. leucopus
- R. losea
- R. lugens
- R. lutreolus
- †R. macleari
- R. marmosurus
- R. mindorensis
- R. mollicomulus
- R. montanus
- R. mordax
- R. morotaiensis
- †R. nativitatis
- R. nikenii
- R. niobe
- R. nitidus
- R. norvegicus
- R. novaeguineae
- R. ombirah
- R. omichlodes
- R. osgoodi
- R. palmarum
- R. pelurus
- R. pococki
- R. praetor
- R. pyctoris
- R. ranjiniae
- R. rattus
- R. richardsoni
- R. sakeratensis
- R. salocco
- †R. sanila
- R. satarae
- R. simalurensis
- R. sordidus
- R. steini
- R. stoicus
- R. tanezumi
- R. tawitawiensis
- R. timorensis
- R. tiomanicus
- R. tunneyi
- R. vandeuseni
- R. verecundus
- R. villosissimus
- R. xanthurus
На відміну від великої кількості живих видів, станом на 2024 рік відомо лише чотири викопні види[14]:
- Rattus baoshanensis — пізньопліоценовий Китай
- Rattus jaegeri — пізній пліоцен—ранній плейстоцен Таїланду
- Rattus pristinus — Китай раннього плейстоцену
- Rattus miyakoensis — пізній плейстоцен Японії[15].
Remove ads
Див. також
Примітки
Джерела
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads