Барятинський Олександр Петрович

Олекса́ндр Петро́вич Баряти́нський {1798—†1844, Тобольськ) — російський поет, декабрист. Походженням—князь. Близький друг Пестеля Павла Івановича, активний діяч Південного товариства, до якого вступив 1821 року. Був матеріалістом і послідовним республіканцем, виправдовував рішучі революційні дії.

Барятинський Олександр Петрович
Народився	18 (29) січня 1799  Російська імперія
Помер	19 (31) серпня 1844 (45 років)  Тобольськ, Західно-Сибірське генерал-губернаторство, Російська імперія[1]
Поховання	Завальне кладовищеd
Діяльність	поет
Барятинський Олександр Петрович у Вікісховищі

Барятинський О.П. 1839 рік. Акварель Бестужева М.О.

Біографія

Виховувався в єзуїтському пансіоні в Петербурзі до кінця 1814 або початку 1815 року, коли, здавши попередній іспит при Педагогічному інституті, вступив на службу в Колегію іноземних справ перекладачем. У військову службу вступив в лейб-гвардії Гусарський полк юнкером - 1 січня 1817 року. Член Союзу благоденства і Південного товариства, голова Тульчинської управи (змінив на цій посаді Пестеля за кілька тижнів до смерті Олександра I). Прийняв у Південне товариство Фаленберга.

За вироком суду позбавлений чинів і дворянства, відбував покарання в Сибіру - довічна каторга; з липня 1839 року вийшов на поселення. Помер у Тобольську.

У збірці віршів «Години дозвілля в Тульчині» Барятинський виступив як вільнодумець і атеїст.

Література

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Декабристы. Биографический справочник. Под ред. академика М.В.Нечкиной. - М., "Наука", 1988. (рос.)