Бджола́ медоно́сна (Apis mellifera) в березні на пролісках
Remove ads
Етимологія
Бджоли медоно́сні в пошуку нектару
Латинська наукова назва виду— Apis mellifera. Родова назва apis в перекладі з латинської мови означає «бджола»; видова назва mellifera також має латинські корені: melli означає «мед», а ferre «нести». Буквально— бджола, що носить мед. Звідси й українська калькована назва виду— бджола медоносна. Наукову назву виду в 1758 році створив шведський натураліст Карл Лінней. Але, зрозумівши, що бджоли несуть не мед, а нектар, пізніше в наступній публікації спробував виправити її на Apis mellifica, тобто бджола, що робить мед. Утім, згідно з правилами синонімії в зоологічній номенклатурі, перевагу слід надавати старішій назві. Тому некоректна назва так і залишилася в обігу в науковій літературі.
Виділяють різні породи (або раси) медоносних бджіл, що розрізняються за місцем виведення. Інститутом бджільництва, що проводив виробничі випробування, встановлено, що сім'ї місцевих бджіл збирають в середньому по 33,9кг меду за сезон, сім'ї чистопородних найпродуктивніших для даної місцевості бджіл— по 49,5кг, а сім'ї-гібриди першого покоління— по 55, 7кг. Матки, отримані з сімей-гібридів, поступаються за продуктивністю чистопорідним сім'ям та сім'ям-гібридам першого покоління. В Україні зустрічаються породи:
Бджола українська степова на Білих водяних Лілеяхсіра гірська кавказька— Apis mellifera caucasica.
Морфологія
Бджола.Бджола медоносна (лат.Apis mellifera), зібравши нектар з рожевої квітки, починає свій політ (уповільнений рух)
Тіло бджоли поділяється на три відділи: голову, груди і черевце́. На голові двоє складних фасеткових очей і три простих очка, довгі вусики, ротовий отвір з ротовими придатками. До грудей прикріплені дві пари перетинчастих крил, які дають змогу бджолі добре літати, і три пари ніг. Ноги бджоли служать не лише для пересування, а й для збирання й перенесення пилку з квітів. На відміну від трутнів, у маток і робочих бджіл є жалоносний апарат. Зовнішній покрив бджоли— хітин.[6].
Remove ads
Розмноження
І в матки, і в трутня, і в робочої бджоли є статевий апарат. Утім, на відміну від маток і трутнів, статевий апарат робочих бджіл недорозвинений. Пов'язано це з тим, що основна функція маток і трутнів полягає в заплідненні та відкладанні яєць. Робочі ж бджоли виконують інші функції[7].
Геном
Міжнародній групі вчених на чолі з доктором Джорджем Вейнстоком (George Weinstock) із Медичного інституту Бейлора вдалося прочитати геном бджоли медоносної. Таким чином, Apis mellifera стала третьою комахою (після дрозофіли чорночеревої та малярійних комарів), геном якої повністю відомий[3]. На розшифрування вчені витратили рік та приблизно 8 мільйонів доларів. Геном виду удесятеро менший за геном людини і містить приблизно 300 мільйонів основних пар ДНК[8].
Особливу групу інвазійних хвороб складають всілякі шкідники бджіл. Порівнюючи збудники хвороб зі шкідниками бджіл, можна зробити закономірний висновок: перші спричинюють захворювання і загибель безпосередньо личинок і бджіл, другі руйнують бджолине гніздо або всю бджолину сім'ю цілком.
Шкідники бджіл поділяються на:
Паразити, які постійно або тимчасово живуть у самих бджолиних сім'ях.
Хижаки, які мешкають неподалік від пасіки.
Remove ads
Бджола медоносна в культурі
З давніх-давен бджоли медоносні відіграють надзвичайно важливе значення для людини, яка давно помітила користь від споживання меду, а також лікувальні властивості прополісу, теж важливого продукту діяльності бджіл. Люди збирали мед ще в часи кам'яної доби, про що, зокрема, свідчить стародавній наскельний малюнок у Павучих печерах, на якому зображено людину, що виймає стільники з бджолиного кубла[10]. Образ медоносних бджіл неодноразово використовували у фольклорі, художній літературі, фільмах, комп'ютерних іграх, філателії та геральдиці. 20 травня Всесвітній день бджіл.
.jpg)
_в_березні_на_пролісках.jpg)
Apis mellifera на українській поштовій марці
Герб Сімферополя, на якому зображено бджолу в польоті
