Бездольний Борис Ілліч

Борис Ілліч Бездо́льний (нар. 19 жовтня 1934, Розівка — пом. 5 жовтня 2001, Запоріжжя) — український прозаїк, поет, журналіст; член Спілки радянських письменників України з 1970 року.

Бездольний Борис Ілліч
Народився	19 жовтня 1934(1934-10-19)  Розівка, Україна
Помер	5 жовтня 2001(2001-10-05) (66 років)  Запоріжжя, Україна
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	прозаїк, поет, журналіст
Alma mater	Факультет журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка (1957)
Знання мов	українська і російська
Мова творів	українська і російська
Членство	Спілка радянських письменників України
Партія	КПРС

Біографія

Народився 19 жовтня 1934 року в селі Розівці (нині селище міського типу Пологівського району Запорізької області, Україна). 1957 року закінчив факультет журналістики Київського університету^[1].

До 1985 року працював у редакціях обласних газет Запоріжжя, очолював Запорізьке обласне літературне об'єднання^[1]. Член КПРС з 1961 року. Помер у Запоріжжі 5 жовтня 2001 року.

Творчість

Писав українською та російською мовами. Автор книг:

• «Трутні» (1960);
• «Твій слід на землі» (1961);
• «Вогонь горить у серці» (1964);
• «Смерть обминає сміливих» (1966, збірка нарисів про події німецько-радянської війни, мужність співвітчизників);
• «Директор заводу» (1966);
• «Запоріжжя моє, Запоріжжя» (1969, документальна повість);
• «Блискавка в добрих руках» (1972, повість із заводського життя);
• «Сонячна далина» (1984, повість)

Писав також вірші про мирну працю сучасників — робітників індустріального Запоріжжя. Багато віршів перекладено мовами інших народів колишнього СРСР^[1].

Відзнаки

• Нагороджений Почесними Грамотами Президії Верховної Ради Абхазької та Калмицької АРСР (за поетичну перекладницьку діяльність)^[1];
• Лауреат премії заводу «Дніпроспецсталь» імені Олександра Трегубенка (1984)^[1].