Белць (жудець)

Жуде́ць Белць — адміністративно-територіальна одиниця Румунського королівства на півночі Бессарабії 1925—1938 та 1941—1944 років зі столицею у Бельцях.

Жудець Белць Județul Bălți
—  Повіт (жудець)  —
Жудець Белць
Будівля повітової префектури Белць у міжвоєнний період. Будівля повітової префектури Белць у міжвоєнний період.
Герб
Країна	Румунія
Історична область	Бессарабія
Столиця (Reședință de județ)	Бельці
Створено	1925 (уперше) 1941 (удруге)
Припинив існування	1938 (уперше) 1944 (удруге)
Уряд
- Тип	Префект
Площа
- Повна	4246 км²
Населення (1930)
- Усього	386 476
Часовий пояс	EET (UTC+2)
- Літній час	EEST (UTC+3)
Белцький жудець на карті Румунського королівства 1930 року Белцький жудець на карті Румунського королівства 1930 року

Межував із жудцем Сороки на сході, Оргіїв — на південному сході, Лепушна і Ясси — на південному заході, Ботошані — на північному заході та Хотин — на півночі.

Історія

Внаслідок унії Бессарабії з Румунією 1918 року територія жудця ввійшла до складу Великої Румунії. 1925 року офіційно утворено жудець Белць.

Після адміністративно-конституційної реформи 1938 року жудець об'єднали з 8 іншими жудцями в новостворений цинут Прут.

У червні 1940 року внаслідок пакту Молотова — Ріббентропа Румунія була вимушена поступитися Бессарабією та Північною Буковиною (включно з повітом Белць) на користь Радянського Союзу, що привело до створення Молдавської Радянської Соціалістичної Республіки. В липні 1941 року внаслідок спільних німецько-румунських військових дій територія повернулася під румунське управління, увійшовши в статусі жудця до складу Бессарабського губернаторства. Було створено військову адміністрацію, а місцеве єврейське населення було або страчено на місці, або депортовано в Трансністрію, де теж багато кого було знищено.^[1] 1944 року Червона Армія вибила німецько-румунських загарбників із молдовської землі і територія жудця знову потрапила під радянське управління. 12 вересня 1944 року Румунія підписала з союзниками по антигітлерівській коаліції Московське перемир'я, яким, а також наступним мирним договором 1947 року підтверджено радянсько-румунський кордон станом на 1 січня 1941 року.^[2][3] 1991 року територія повіту разом із рештою Молдавської РСР увійшла до складу незалежної Молдови.

Устрій

Карта Бельцького повіту на час утворення в 1938 році

Спочатку жудець поділявся на три райони (рум. plăși):^[4]

• Фалешти (з центром в однойменному місті)
• Ришкани (з центром в однойменному місті)
• Слобозія (центр — Слобозія-Белць)

Пізніше Бельцький жудець зазнав адміністративної реорганізації. Кількість районів зросла до шістьох шляхом розпуску району Слобозія та створення чотирьох нових районів:

• Белць (з осідком у Бельцях)
• Корнешти (з осідком в однойменному місті)
• Глодяни (з осідком в однойменному місті)
• Синжерея (з осідком в однойменному місті)

За переписом населення восени 1941 р. повіт мав такий адміністративний устрій:

1. муніципій Белць
2. район Белць
3. район Корнешти
4. район Фалешти
5. район Глодяни
6. район Ришкани

Населення

За даними перепису 1930 року, населення повіту становило 386 476 людей, із яких 70,1 % румунів, 12,0 % росіян, 8,2 % євреїв, 7,6 % українців, а також деякі дрібніші меншини.^[5] У релігійному відношенні населення складали 89,3 % православних, 8,3 % юдеїв, 0,8 % римокатоликів і деякі дрібніші громади.

Містяни

Міських жителів повіту налічувалося 30 570 душ, із яких 46,5 % євреїв, 29,0 % румунів, 17,7 % росіян, 3,2 % поляків та ін.^[5] За рідною мовою міське населення розподілилося так: ідиш (45,5%), румунська (28,1%), російська (21,7%), польська (2,0%), українська (1,1%) та ін. У релігійному відношенні міські жителі складалися з 47,1 % православних, 46,6 % юдеїв, 4,1 % римокатоликів тощо.

Дані перепису 1941 року під час Другої світової війни засвідчили, що населення повіту налічувало 407 930 осіб, із яких 80,44% становили етнічні румуни, 14,38% українці, 3,11% росіяни, 0,78% поляки, 0,72% євреї, а також інші дрібніші меншини.

Див. також

• Жудці Румунії