Бенуа Поль Еміль Клапейрон

Бенуа́ Поль Емі́ль Клапейро́н (фр. Benois Paul Emile Clapeyron; 26 січня 1799(17990126), Париж — 28 січня 1864, Париж) — французький фізик та інженер.

Бенуа Поль Еміль Клапейрон
фр. Émile Clapeyron
Ім'я при народженні	фр. Benoît Paul Émile Clapeyron[1][2]
Народився	26 січня 1799(1799-01-26)[3][1][…]  Париж, Перша французька республіка[1]
Помер	28 січня 1864(1864-01-28)[3][1][…] (65 років)  Париж, Друга французька імперія[1]
Поховання	Цвинтар Монмартр[4]
Країна	Франція
Діяльність	фізик, інженер, викладач університету
Галузь	термодинаміка
Alma mater	Політехнічна школа (1818), Гірнича школа Парижа (1820) і College of Juillyd (1814)
Знання мов	французька[3]
Заклад	Інститут інженерів шляхів сполучення[1], École nationale supérieure des mines de Saint-Étienne[1], line from Paris-Saint-Lazare to Saint-Germain-en-Layed[1], Sharp, Stewart and Companyd[1] і Національна школа мостів та доріг[1][5]
Членство	Французька академія наук і Петербурзька академія наук
Magnum opus	Співвідношення Клаузіуса — Клапейрона, Clapeyron formulad і Рівняння трьох моментів
Нагороди	Список 72 імен на Ейфелевій вежі
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Бенуа Поль Еміль Клапейрон народився 26 січня 1799 року в Парижі. Закінчив Політехнічну школу (1816–1818). Працював в Інституті інженерів шляхів сполучень у Санкт-Петербурзі, Російська імперія (1820–1830). По поверненні до Франції став професором Школи мостів і доріг в Парижі.

Фізичні дослідження Клапейрона присвячені тепловим процесам. В 1834 році він запровадив у термодинаміці графічний метод, представив в геометричній формі міркування Л. Карно. Аналізуючи цикл Карно, вивів рівняння стану ідеального газу (рівняння Клапейрона-Менделєєва), яке об'єднує закон Бойля-Маріотта, закон Гей-Люссака і закон Авогадро. Одержав рівняння, яке пов'язує температури кипіння і плавлення речовин та тиск (рівняння Клапейрона-Клаузіуса; останній обґрунтував це рівняння у 1851 році).

Помер Клапейрон в Парижі 28 січня 1864 року.