Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Беньяміно Андреатта
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Беньяміно «Ніно» Андреатта (11 серпня 1928 — 26 березня 2007) — італійський економіст та політик, був прогресивним Християнським Демократом з лівої фракції і одним із засновників Італійської Народної Партії в 1994 році та коаліції «Олива» в 1996 році.
Remove ads
Навчання та початок політичної кар'єри
Закінчивши правничий факультету Падуанського Університету та здобувши нагороду «найкращий випускник року», він пізніше закінчив економічний факультет Університету Cattolica del Sacro Cuore (UCSC) в Мілані. В 1961 р. від Массачусетського технологічного інституту поїхав до Індії, як консультант Комісії з планування уряду Джавахарлала Неру. Наступного року здобуває вчене звання професора. Протягом своєї академічної кар'єри викладав добровольцем в Католицькому університеті в Мілані в університетах Урбіно та Тренто. Заснував економічний та політологічний факультет в Болонському Університеті. Серед його учнів чимало блискучих економістів, серед яких і Романо Проді, який з 1963 року став його асистентом.[4]
Remove ads
Вступ у політику та набутий досвід
Завдяки своєму академічному досвіду, в 60 рр. XX ст. стає економічним радником Альдо Моро, працюючи разом з групою економістів, включно Джуліано Амато, Франческо Форте, Джорджо Руффоло, Франко Момігляно і Алессандро Піццорно. Близькість до Альдо Моро сприяло політичній кар'єрі в Християнсько-демократичній партії, тому з 1976 по 1992 — був членом парламенту від християнських демократів. Займав декілька міністерських посад: з 1979—1980 рр. — Міністр Фінансів та Економічного Планування в уряді Франческа Коссіґа, з жовтня 1980 р. по грудень 1982 р. — Міністр Фінансів в уряді Арнальда Форлані. У 80 рр. XX ст. був Головою сенатського комітету з бюджету. Зробив значний внесок в економіку Італії: санкціонував відокремлення Банку Італії від Міністерства Фінансів Італії.
Remove ads
Друга Республіка та Італійська Народна Партія
В 1992 році повертається до влади. За уряду Карла Чампі, з 28 квітня 1993 р. — 19 квітня 1994 р. був Міністром закордонних справ Італії. Саме він, перебуваючи на цій посаді, висунув пропозицію реформування ООН. З настанням Другої Республіки стає лідером в Палаті депутатів Народної Партії, очолюючи колишніх християнських демократів, які об'єднавшись з прогресивістами, виступали проти уряду Берлусконі. Андреатта був одним з головних прихильників створення коаліції «Олива».
Серцева недостатність та кома
15 грудня 1999 року, під час парламентської сесії з прийняття бюджету, в Беньяміна Андреатти стався серцевий напад, в результаті якого він опинився в комі. В ній він пробув 7 років, так і не прийшовши до свідомості. Помер 26 березня 2007 року.[5]
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads