Болонья

Боло́нья (італ. Bologna від лат. Bononia) — одне з найважливіших міст Італії, центр регіону Емілія-Романья та однойменної провінції. Болонія розміщена на відстані^[9] близько 310 км на північ від Риму. Це 7-ме за кількістю населення місто в Італії  — 380 635 осіб (2012)^[10].

Болонья італ. Bologna|веб-сторінка=
coat of arms of Bolognad  прапор
Болонья
Основні дані
44°29′38″ пн. ш. 11°20′34″ сх. д.
Країна	Італія
Регіон	Емілія Романія
Столиця для	Провінція Болонья, Reno Departmentd, Болонська синьоріяd, Болонья, Болонська республіка, Емілія-Романья і італійські об'єднані провінції
Межує з — сусідні нас. пункти Кальдерара-ді-Рено, Казалеккіо-ді-Рено, Кастеназо, П'яноро, Сассо-Марконі, Цола-Предоза, Анцола-делл-Емілія, Кастель-Маджоре, Гранароло-делл-Емілія, Сан-Лаццаро-ді-Савена  ?
Поділ	Borgo Panigale - Renod, Santo Stefanod, Savenad, Naviled, San Donato - San Vitaled, Porto - Saragozzad
Площа	140,73 км²
Населення	380635 (31-12-2012)
· густота	2704,72 осіб/км²
Висота НРМ	54  м
Назва мешканців	болонець, болонці
Міста-побратими	Лейпциг (2 березня 1962)[1], Загреб, Барі (18 листопада 2009)[2][3][…], Валенсія, Салоніки, Сент-Луїс (30 липня 1987)[4], Харків (5 серпня 1966)[5], Ла-Плата, Сан-Феле, Полліка, Тузла, Ковентрі (21 квітня 1984)[6], Хамамацу (23 квітня 2014), Мекнес (2020)[7][8]
День міста	4 жовтня, Святий Петроній
Телефонний код	(+39) 051
Часовий пояс	UTC+1, влітку UTC+2
Номери автомобілів	BO
GeoNames	6541998
OSM	r43172 ·R
Поштові індекси	40100
Міська влада
mayor of Bolognad	Вірджініо Мерола (17-5-2011)
Вебсайт	comune.bologna.it
Мапа
Болонья Болонья (Італія)
Болонья у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Болонья (значення).

У місті навчаються приблизно сто тисяч студентів, які збагачують суспільне і культурне життя міста. У місті знаходиться один із найстаріших у світі університетів, заснований у 1088 році. Болонья також відома своїми вежами та довгими галереями і має добре збережений історичний центр — один із найбільших у Італії завдяки ретельній реставрації та політиці збереження культурних і історичних пам'яток, яка провадилася місцевою владою в кінці 1960-х років — не зважаючи на значні руйнування, спричинені перебудовами у кінці XIX століття та світовими війнами.

У Болонському університеті навчався, а з 1481 по 1482 роки був його ректором, український астроном, доктор медицини та філософії — Юрій Дрогобич (Котермак, 1450—1494). В історію Болонського університету він увійшов під іменем «Юрія зі Львова» (Giorgio da Leopoli).

Щорічний фестиваль відбувається 4 жовтня. Покровитель — Святий Петроній.

Вежі, що «падають» (Вежі Болоньї)

Географія

Місто лежить на краю Паданської рівнини, біля підніжжя Північних Апеннін між долинами річок Рено і Савена. Площа міста — 140 км². Центр міста знаходиться на висоті 54 метри над рівнем моря, у той час як висота в межах муніципалітету становить від 29 метрів у передмісті Corticella до 300 метрів у Sabbiuno і Colle della Guardia. Найвища точка в провінції Болонья гора Corno alle Scale (в Lizzano in Belvedere) — 1945 метрів над рівнем моря. Місто поділене на дев'ять адміністративних округів, які мають такі назви: Borgo Panigale, Navile, San Donato, San Vitale, Porto, Reno, Saragozza, Santo Stefano, Savena.

Історія

Клімат

Болонья має вологий субтропічний клімат (за класифікацією Кеппена: Cfa)

Клімат Болоньї (1971–2000, extremes 1946–present)
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Абсолютний максимум, °C	20,7	24,9	27,0	30,6	34,9	38,0	39,6	40,1	34,8	29,8	24,0	23,0	40,1
Середній максимум, °C	6,0	9,0	14,2	17,7	23,0	27,1	30,4	29,8	25,4	18,6	11,1	6,8	18,3
Середня температура, °C	2,8	5,0	9,2	12,5	17,5	21,4	24,4	24,1	20,1	14,4	7,7	3,6	13,6
Середній мінімум, °C	−0,5	0,9	4,1	7,4	12,0	15,7	18,5	18,4	14,8	10,1	4,3	0,4	8,8
Абсолютний мінімум, °C	−18,8	−14,4	−9,7	−4,5	0,8	7,0	9,0	9,7	4,5	−1,8	−9	−13,4	−18,8
Середня кількість сонячних годин на місяць	77,5	96,1	151,9	174,0	229,4	255,0	291,4	260,4	201,0	148,8	81,0	74,4	2040,9
Норма опадів, мм	34.0	44.3	54.2	74.2	58.0	57.3	40.5	52.5	67.5	72.3	68.0	48.5	671.3
Днів з опадами	5,9	5,6	7,1	8,2	8,1	6,1	4,2	5,2	5,4	7,1	6,4	5,8	75,1
Вологість повітря, %	83	78	70	71	69	68	65	66	69	76	84	84	74

Історія

Античність та Середньовіччя

Сліди людського проживання в районі Болоньї сягають 3-го тисячоліття до н. е., а значні поселення з'явилися приблизно в 9-му столітті до н. е. (культура Вілланова). Територію міста на той момент насиляли етруски, що згадується, як Фелсіна (534 рік до н. е.) в районі раніше заселеному віллановійцями - народом орачів та пастухів. Етрускське місто росло навколо святині збудованої на пагорбі. Етруське місто - Фельсіна було засноване на місці Болоньї до кінця 6 століття. До IV століття до н. е. це місце було зайняте галльськими боями, а в 196 році до н. е. воно стало римською колонією і муніципалітетом під назвою Бононія.^[11] У роки занепаду Західної Римської імперії Болонья неодноразово грабувалася готами. Саме в цей період, згідно з давніми хроніками, легендарний єпископ Петроній відбудував зруйноване місто та заснував базиліку Святого Стефана.^[12]

У 727–728 роках місто було розграбоване і захоплене лангобардами під проводом короля Лютпранда, ставши частиною цього королівства. Ці германські завойовники побудували важливий новий квартал, названий addizione longobarda (італ. «лангобардське доповнення») поблизу комплексу Святого Стефана.^[13] В останній чверті VIII століття Карл Великий на прохання папи Адріана I вторгся в Лонгобардське королівство, що призвело до його остаточного занепаду. Окупована франкськими військами в 774 році від імені папства, Болонья залишалася під імперською владою і процвітала як прикордонна марка Каролінзької імперії.^[14]

Болонья була центром відродження юридичних досліджень, серед яких виділялися вчений Ірнерій ^[15] (бл. 1050 — після 1125) та його відомі учні. Болонья пишається тим, що має один з найстаріших університетів західного світу (Болонський університет), який безперервно працює з 1088 року, і перший університет у сенсі вищого навчального закладу, що присвоює наукові ступені.^[16] Університет виник, як центр вивчення середньовічного римського права під керівництвом видатних глосаторів, серед яких був Ірнерій. Серед його студентів були Данте, Боккаччо та Петрарка. Особливо відомим був медичний факультет.^[17]

Після смерті Матильди Тосканської в 1115 році Болонья отримала значні поступки від імператора Генріха V. Однак, коли Фрідріх Барбаросса згодом спробував скасувати угоду, Болонья приєдналася до Ломбардської ліги, яка потім розгромила імперські війська в битві при Легнано та встановила ефективну автономію за Констанцьким миром 1183 року. Згодом місто почало швидко розширюватися і стало одним з головних торгових центрів північної Італії завдяки системі каналів, які дозволяли баржам і кораблям приходити і відпливати ^[18].

До 1200 року Болонья була процвітаючим торговим і ремісничим центром з населенням близько 10 000 осіб.^[19]

Під час кампанії на підтримку імперських міст Модена та Кремона проти Болоньї син Фрідріха II, король Енцо Сардинський, був розбитий і захоплений в полон 26 травня 1249 року в битві при Фоссальті. Хоча імператор вимагав його звільнення, Енцо відтоді утримувався в полоні в Болоньї, в палаці, який згодом був названий на його честь Палаццо Ре Енцо. Усі спроби втечі або його порятунку зазнали невдачі, і він помер після більш ніж 22 років у полоні.[28] Після смерті своїх зведених братів Конрада IV у 1254 році, Фрідріха Антіохійського у 1256 році та Манфреда у 1266 році, а також страти свого племінника Конрадіна у 1268 році, він був останнім із спадкоємців Гогенштауфенів.

Наприкінці 13 століття Болонья зазнала політичної нестабільності, коли найвпливовіші родини безперервно боролися за контроль над містом. Десятиліття внутрішніх конфліктів сильно ослабили вільну комуну, що дозволило папі в 1327 році встановити владу свого посланця кардинала Бертрана дю Пуже. Згодом дю Пуже був повалений народним повстанням, і в 1334 році Болонья стала сеньйорією під владою Таддео Пеполі.^[20] До настання Чорної смерті в 1348 році населення Болоньї становило від 40 000 до 50 000 жителів, а після чуми воно скоротилося до 20 000–25 000.^[21]

У 1350 році Болонью завоював архієпископ Джованні Вісконті, новий володар Мілана. Але після повстання губернатора міста, зрадника з родини Вісконті, Болонья була відновлена папством у 1363 році кардиналом Гілем Альваресом Каррільо де Альборносом після тривалих переговорів, що передбачали виплату величезної компенсації Бернабо Вісконті, спадкоємцю Джованні, який помер у 1354 році.^[20] У 1376 році Болонья знову повстала проти папського правління і приєдналася до Флоренції в невдалій Війні восьми святих. Однак, через внутрішні конфлікти в Святому Престолі після Західного розколу, папство не змогло відновити своє панування над Болоньєю, тому вона залишалася відносно незалежною протягом декількох десятиліть як олігархічна республіка. У 1401 році Джованні I Бентівольо захопив владу в результаті перевороту за підтримки Мілана, але, відвернувшись від них і уклавши союз з Флоренцією, міланці вирушили на Болонью і вбили Джованні наступного року. У 1442 році Ганнібал I Бентівольо, племінник Джованні, відвоював Болонью у міланців, але через три роки був убитий в результаті змови, організованої папою Євгенієм IV. Але влада родини Бентівольо була міцно встановлена, і влада перейшла до його кузена Санте Бентівольо, який правив до 1462 року, а потім до Джованні II. Джованні II деякий час вдавалося протистояти експансіоністським планам Чезаре Борджіа, але 7 жовтня 1506 року папа Юлій II видав буллу, якою позбавив Бентівольо влади, відлучив його від церкви і наклав на місто інтердикт. Коли папські війська разом з контингентом, надісланим Людовіком XII Французьким, рушили на Болонью, Бентівольо і його родина втекли. Юлій II тріумфально увійшов до міста 10 листопада.

Транспорт

Болонью обслуговує Міжнародний аеропорт Гульєльмо Марконі, сьомий за пасажирообігом аеропорт Італії (8 млн пасажирів у 2017 році).

Залізнична станція Болонья-Центральна^[en] є одним із найважливіших залізничних вузлів Італії через стратегічне розташування міста як перехрестя між маршрутами північ — південь та схід — захід. Станція обслуговує 58 млн пасажирів щорічно^[22].

Крім того, сортувальна станція Болоньї Сан-Донато із 33 залізничними коліями є найбільшим вантажним вузлом Італії за розмірами та перевезенням^[23].

Місто також обслуговується великою мережею автобусних ліній загального користування, включаючи тролейбусні лінії^[en], які експлуатуються з 2012 року Trasporto Passeggeri Emilia-Romagna (TPER).

Місто обслуговують приміські залізничні лінії^[en], також заплановано відновлення чотирьох маршрутів трамваю^[en][24].

Освіта

Готична фреска Св. Петронія в оточенні сцен із життя Святого Стефана у каплиці мартиріумі базиліки Св. Стефана в Болоньї

Сучасний поділ міста Болонья на райони (quartiere)

Болонський університет, заснований в 1088 році — найстарший у Європі, що був важливим інтелектуальним центром у середньовіччі і протягом століть Болонья здобула назву «вчена» (ла дотта).

Культура

Докладніше: Болонська школа

Франческо Альбані. «Каяття апостола Петра», фреска в Ораторіумі ді Сан Коломбано, Болонья

В Італії є міста, що були потужними осередками культури — Флоренція, Рим, Мілан, Венеція. Внесок Болоньї в культуру дещо скромніший, але він є.

У Болоньї працювали два великі скульптори Італії — Якопо делла Кверча та Мікеланджело Буонарроті. У Болоньї народився і жив відомий архітектор доби маньєризму Себастьяно Серліо (1475—1554), один із представників французької школи Фонтенбло. У Болоньї після повернення з Франції працював уславлений архітектор Джакомо да Віньола.

Брати Каррачі заснували в Болоньї Академію, де навчали малюванню молоді таланти. Великих імен було виховано мало, але свою школу італійського живопису Болонья отримала. Своє почесне місце має Болонья і на музичній мапі Італії і всієї Європи. У XVIII ст. вважалось за честь навчатися в Болоньї у падре Мартіні в монастирі францисканців. Серед учнів падре Мартіні — геніальний Моцарт, Йозеф Мислівечек, український композитор, співак і диригент Дмитро Бортнянський, український композитор, диригент, співак Максим Березовський, син Баха — Йоган Християн. У місті була заснована галерея портретів видатних композиторів на зразок галереї автопортретів у Флоренції.

У XX ст. Болонья спромоглася залучити до будівництва нового бізнес-центру видатного архітектора Японії Кендзо Танге.

Серед видатних особистостей XX ст. тут народився італійський перекладач-україніст Паоло Гальвані.

Храми Болоньї

Церква Сан-Стефано (комплекс із чотирьох церков)

• Базиліка Сан-Петроніо (Basilica di San Petronio)
• Церква дель-Сан-Сеполькро (Chiesa del San Sepolcro)
• Церква дель-Трініта (Chiesa dell Trinita)
• Церква Мадонна-ді-Сан-Лука
• Церква Сан-Джованні-ін-Монте (Болонья)
• Базиліка Сан-Доменіко
• Церква Сан-Мартіно-Маджоре
• Базиліка Сан-Джакомо-Моджоре
• Собор Святого Петра (Болонья)
• Церква Санта-Марія-делла-Віта
• Базиліка Сан-Франческо
• Церква Санта-Марія-дей-Серві
• Церква Сан-Стефано (комплекс із чотирьох церков)
• Церква дей-Санті-Вітале-е-Агрікола (Chiesa dei Santi Vitale e Agricola)

Джованні да Модена. Повернення трьох королів, фреска, бл. 1410 р. Базліка Сан Петроніо, Болонья.

• 
  Собор Святого Петра (Болонья), фото 2018 р.
• 
  Базиліка Сан-Джакомо-Моджоре, Болонья
• 
  Поземні плани церков комплекса Сан-Стефано, Болонья
• 
  Площа Семи церков, Болонья
• 
  Церква Сан-Джованні-ін-Монте (Болонья), головний фасад, фото 2010 р.
• 
  Базиліка Сан-Франческо, Болонья, головний фасад. Фото 2019 р.
• 
  Церква Мадонна-ді-Сан-Лука, Болонья
• 
  Церква Санта-Марія-делла-Віта, купол.
• 
  Церква Святої Цецилії та дзвіниця базиліки Сан-Джакомо-Моджоре, Болонья
• 
  Художник Вітале да Болонья. Мадонна з немовлям. Фреска XIV ст. Музей історії Болоньї.

Демографія

Аркади на вулиці святого Стефана

Населення за роками:^[25]

Станом на 31 грудня 2010 року в муніципалітеті офіційно проживало 48 466 іноземців з 145 країн, серед них 9626 громадян країн Євросоюзу та 2979 громадян України.^[26]

Особи, пов'язані з містом

Юрій Дрогобич (Котермак) на українській поштовій марці

• Луцій Помпоній (I ст. до н. е. ) — давньоримський комедіограф, творець літературної ателлани.
• Джованні да Модена (1289—1359), середньовічний художник фрескіст.
• Віссаріон Нікейський (1403—1472) — кардинал, дипломат, перекладач, благодійник, візантієць за походженням
• Арістотель Фіораванті (бл. 1415 — бл. 1486) — уславлений інженер, архітектор і ливарник доби Відродження.
• Аміко Аспертіні (бл. 1474—1552), художник фрескіст, портретист доби раннього відродження та маньєризму
• Мікеланджело Буонарроті (1475—1564) — італійський скульптор, інженер, художник, архітектор, поет.
• Інноченцо да Імола (бл. 1490 — бл. 1554), художник доби маньєризму
• Франческо Приматіччо (1504—1570) — художник і архітектор доби маньєризму
• Просперо Фонтана (1512—1597), художник декоратор, портретист, засновник художньї школи в Болоньї
• Бартоломео Пассаротті (1529—1592) — художник, засновник жанру натюрморт в італійському живопису XVI ст.
• Скарселліно, тобто Іпполіто Скарселла (бл. 1550—1620), художник, гравер, мініатюрист (малював мініатюри).

Панорама міста

• Лодовіко Каррачи (1555—1619) — художник
• Аннібалє Каррачі (1560—1609) — художник
• Гвідо Рені (1575—1642) — художник
• Франческо Альбані (1578—1660) — художник
• Лодовіко Маццоліно (1580—1528), художник із міста Феррара
• Доменікіно (1581—1641) — художник
• Джованні Франческо Гверчіно (1591—1666) — художник
• Гвідо Каньяччі (1601—1681) — художник
• Франческіні, Марко Антоніо (1648—1729) — художник
• Джузеппе Марія Креспі (1665—1747), автор чудового натюрморту Дві бібліотеки (картина) .
• Джованні Батіста Мартіні, або Падре Мартіні (1706—1784) — відомий музичний педагог, колекціонер музичних рукописів, засновник бібліотеки музичних рукописів і видань у місті.
• Стефано Тореллі (1712—1784) — художник-емігрант, що перебрався на роботу в Санкт-Петербург. Представник італійського і російського рококо.
• Березовський Максим Созонтович (1745—1777) — український і російський композитор, диригент, співак, учень падре Мартіні.
• Вольфганг Амадей Моцарт (1756—1791) — австрійський композитор.
• Дрогобич Юрій (1450—1494) — український вчений, професор, ректор Болонського університету, професор Краківського університету
• Джамп'єтро Дзанотті (1674—1765) — художник, історіограф, засновник Академії мистецтв Болоньї.
• Діаманте Марія Скарабеллі (1675—1754) — італійська оперна співачка сопрано.
• Йозеф Мислівечек (1737—1781) — чеський композитор, учень падре Мартіні.
• Гаетано Гандольфі (1734—1802) — батько, художник пізнього бароко і рококо.
• Мауро Гандольфі (1764—1834) — син, художник доби класицизму

Панорама Болоньї, погляд з даху Базиліки Сан Петроніо (Basilica di San Petronio). У центрі купол Santuario di Santa Maria della Vita, правіше «башти, що падають» — Азінелі (більша) та Гарисенда (Le due Torri: Garisenda e degli Asinelli).

• Гульєльмо Марконі (1874—1937) — італійський науковець і винахідник
• Джино Черві (1901—1974) — італійський актор
• Ліна Дженнарі (1911—1997) — італійська актриса
• П'єр Паоло Пазоліні (1922—1975) — італійський письменник, сценарист, кінорежисер
• Валеріо Дзурліні (1926—1982) — італійський кінорежисер і сценарист.
• Енріко Боселлі (* 1957) — італійський політик.

Музеї Болоньї

Палаццо Сангвінетті (Palazzo Sanguinetti), Інтернаціональний музей і музична бібліотека Болоньї

Палаццо Комуналє, Болонья.

Палаццо Коммунале. На фасаді — папа римський Григорій XIII (ск. Алессандро Менганті)

Докладніше: Музеї Болоньї

• Археологічний музей (Болонья)
• Музей Альдованді
• Музей антропології (Болонья)
• Музей гобеленів (Болонья)
• Національна пінакотека Болоньї
• Музей Сан-Доменіко
• Музей Сан-Джузеппе
• Міський музей Болоньї
• Художньо-промисловий музей Давіа Борджеліні
• Каза Кардуччі (Музей і бібліотека поета Кардуччі) та музей Рісорджіменто

Палаци в Болоньї

Палаццо Поджи (Palazzo Poggi)

• Палаццо Комуналє, Болонья (Palazzo Comunale)
• Палаццо Ре Енцо
• Палаццо Подеста
• Палаццо Поджі (Palazzo Poggi)
• Палаццо Ламбертіні (Palazzo Lambertini)
• Палаццо Сангвінетті (Palazzo Sanguinetti), Інтернаціональний музей і музична бібліотека Болоньї
• Палаццо Селезі (Palazzo Celesi)
• Палаццо Бентівольйо (Palazzo Bentivoglio)
• Палаццо Мальвецці (Palazzo Malvezzi de' Medici)
• Палаццо Маньяні (Palazzo Magnani)
• Палаццо Палеотті (Palazzo Paleitti)
• Палаццо Пеполі (Palazzo Pepoli) — Музей історії Болоньї з 2012 р.
• Палаццо Бонакорсо (Palazzo Bonaccorso)
• Палаццо Фава, Болонья (Palazzo Fava), нині Палац виставок

• 
  Палаццо Палеотті, відділ Болонського університету.
• 
  Арх. Джузеппе Антоніо Ланді (G.A.Landi 1713—1791).Палаццо Ламбертіні (Palazzo Lambertini)
• 
  Палаццо Маньяні ( Palazzo Magnani )
• 
  Палаццо Бентівольйо ( Palazzo Bentivoglio ), реконструкція споруди 16 ст. проведен у 18 ст.
• 
  Палаццо Альдрованді (Palazzo Aldrovandi)

Міста-побратими

Німеччина, Лейпциг, з 1962  Хорватія, Загреб, з 1963  Україна, Харків, з 1966  Іспанія, Валенсія, з 1976  Греція, Салоніки, з 1981  Франція, Тулуза, з 1981  Велика Британія, Ковентрі, з 1984

США, Сент-Луїс, з 1987  Аргентина, Ла-Плата, з 1988  Нікарагуа, Сан Карлос, з 1988  Сенегал, Сент-Луїс, з 1991  Боснія і Герцеговина, Тузла, з 1994  США, Портленд, з 2003  Чехія, Прага

Цікаві факти

Болонья відома своїми кулінарними традиціями а деякі вважають її кулінарною столицею Італії. Вона дала назву соусу болоньєзе.

У Болоньї проживає декілька тисяч українських іммігрантів, які прибули сюди за останнє десятиліття в пошуках праці.

На честь латинського імені міста (лат. Bononia) названо астероїд 361 Бононія^[27]. Також на честь міста названо астероїд 2601 Болонья^[28].

Галерея зображень

• 
  Фонтан «Нептун» (скульптор Джованні да Болонья )
• 
  Галереї доби відродження, характерна ознака Болоньї.
• 
  Палаццо Давіа Борджеліні ( Художньо-промисловий музей Давіа Борджеліні )
• 
  Брама Маджоре і вулиця Маджоре
• 
  Театр Арена дель Соле.
• 
  Вулиця Кастільйоне
• 
  Залізничний вокзал Болоньї.
• 
  Біля стін Університету Болоньї

Сусідні муніципалітети

Анцола-делл-Емілія Кальдерара-ді-Рено Казалеккіо-ді-Рено

Кастель-Маджоре Кастеназо Гранароло-делл-Емілія

П'яноро Сан-Лаццаро-ді-Савена Сассо-Марконі

Цола-Предоза

Див. також

• Список муніципалітетів провінції Болонья